Вже перша зiрочка зiйшла — свята вечеря пiдiйшла...
- Духовність
- 312
- коментар(і)
- 02-01-2015 20:58
Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, із шануванням душ померлих.
Святвечір, або ж, за церковною назвою, Надвечір’я Різдва Христового, — один із найбільш шанованих днів для всіх християн — і східного, і західного обрядів. За древньою традицією (і біблійною, і церковною) свято починається з вечора — з духовних і матеріальних приготувань.
Найперше ми святкуємо подію Різдва Христового — це не стільки День Народження Ісуса Христа (як це часто сприймається), а сама подія Різдва Христового. Бог Предвічний стає людиною для того, щоб людину повернути для єдності з Богом.
Різдвяні свята для українського народу завжди були і є найочікуванішими та найрадіснішими. Особливо для дітвори, бо, окрім того, що на стіл ставлять смачненькі страви, ще й можна наколядувати якогось «п’ятака» і повеселитися. Про те, як святкували народження Спасителя, й хочемо вам розповісти.
Увечері 6 січня, напередодні Різдва, вся родина збирається за спільним столом, щоб скуштувати Святу вечерю. Саме тому такий важливий для українського народу Святий вечір, адже для кожного покоління у всі часи родинне коло має найбільшу цінність.
Господиня накриває стіл. Під скатертину обов’язково кладе сіно — символ того, що Ісус Христос народився на сіні. По кутах столу кладе часник — символ захисту від усього злого.
У Святвечір на столі завжди має бути 12 страв, і безумовно головною стравою — є кутя, яку ставлять у центрі стола у глиняній посудині.
Як тільки на небі з’явиться перша зірка, всією родиною розпочинають Святу вечерю. Перед вечерею родина стає до спільної молитви. Після цього запалюють свячену свічку.
Першим, як і годиться, займає місце за столом господар, а за ним — інші члени родини. Під час святкової вечері намагаються не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Вставши, голова сім’ї дякує Богу за прожитий рік, пропонує пом’янути покійників і запросити їх до Святвечора.
Першою стравою всі пробують кутю, а тоді вже смакують інші 11 страв.
Після вечері, прибираючи, на столі залишають кутю та ложки для померлих родичів. Вважається, що саме на Свят-вечір всі померлі близькі члени родини мають прийти до оселі.
Повечерявши, родина йде до церкви на нічну або ранкову Різдвяну службу.
У перший день Різдва, вже
7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розговляються, вживаючи м’ясо. В цей день колядують.
До Різдва забивали кабана і готували численні м’ясні страви: домашню ковбасу, кров’янку, холодець, печеню з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одне молочне блюдо, наприклад, варену в молоці локшину.
Смачного вам Святвечора!
Святвечір, або ж, за церковною назвою, Надвечір’я Різдва Христового, — один із найбільш шанованих днів для всіх християн — і східного, і західного обрядів. За древньою традицією (і біблійною, і церковною) свято починається з вечора — з духовних і матеріальних приготувань.
Найперше ми святкуємо подію Різдва Христового — це не стільки День Народження Ісуса Христа (як це часто сприймається), а сама подія Різдва Христового. Бог Предвічний стає людиною для того, щоб людину повернути для єдності з Богом.
Різдвяні свята для українського народу завжди були і є найочікуванішими та найрадіснішими. Особливо для дітвори, бо, окрім того, що на стіл ставлять смачненькі страви, ще й можна наколядувати якогось «п’ятака» і повеселитися. Про те, як святкували народження Спасителя, й хочемо вам розповісти.
Увечері 6 січня, напередодні Різдва, вся родина збирається за спільним столом, щоб скуштувати Святу вечерю. Саме тому такий важливий для українського народу Святий вечір, адже для кожного покоління у всі часи родинне коло має найбільшу цінність.
Господиня накриває стіл. Під скатертину обов’язково кладе сіно — символ того, що Ісус Христос народився на сіні. По кутах столу кладе часник — символ захисту від усього злого.
У Святвечір на столі завжди має бути 12 страв, і безумовно головною стравою — є кутя, яку ставлять у центрі стола у глиняній посудині.
Як тільки на небі з’явиться перша зірка, всією родиною розпочинають Святу вечерю. Перед вечерею родина стає до спільної молитви. Після цього запалюють свячену свічку.
Першим, як і годиться, займає місце за столом господар, а за ним — інші члени родини. Під час святкової вечері намагаються не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Вставши, голова сім’ї дякує Богу за прожитий рік, пропонує пом’янути покійників і запросити їх до Святвечора.
Першою стравою всі пробують кутю, а тоді вже смакують інші 11 страв.
Після вечері, прибираючи, на столі залишають кутю та ложки для померлих родичів. Вважається, що саме на Свят-вечір всі померлі близькі члени родини мають прийти до оселі.
Повечерявши, родина йде до церкви на нічну або ранкову Різдвяну службу.
У перший день Різдва, вже
7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розговляються, вживаючи м’ясо. В цей день колядують.
До Різдва забивали кабана і готували численні м’ясні страви: домашню ковбасу, кров’янку, холодець, печеню з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одне молочне блюдо, наприклад, варену в молоці локшину.
Смачного вам Святвечора!
Коментарі відсутні