
Психолог-арттерапевт Таїсія ВАСИЛЬЧУК: «Кожен з нас є автором власної казки»
- Інтерв'ю
- 560
- коментар(і)
- 03-04-2015 23:56

— Таїсо, найперша ваша особливість сьогодні — що працюєте з сім’ями військовослужбовців АТО, а вони, поза сумнівом, потребують психологічної підтримки. Наскільки великим є нині попит на це?

— Люди по-різному йдуть на контакт із психологом, особливо — у складних особистих ситуаціях. Які у вас є секрети у подоланні цього бар’єру у спілкуванні?
— Мої основні методи — арттерапія та казкотерапія: малювання, ліплення, майстрування, ігри тощо. Ніхто не буде оцінювати ваш малюнок чи виріб, але вони розкажуть про вас набагато більше, ніж ви самі. Робота з кольорами і матеріалами корегує настрій людини, її поведінку і світосприйняття. Від психолога залежить, наскільки вправно вдасться виявити емоції, почуття чи страхи і спрямувати їх у потрібне русло.
— Доводилося чути позитивні відгуки жінок, котрі відвідали ваші тренінги. Які зміни з ними відбулися?
— Жінки дуже тісно енергетично пов’язані з чоловіками. Коли чоловіки телефонували дружинам і розповідали про жахи війни, в яких вони опинилися, жінки не знаходили собі місця вдома, не знаючи, як справитися з негативними емоціями та хвилюваннями. Основне завдання, яке я перед ними поставила, — це навчитися гармонізувати себе, спрямовувати свою енергетику на захист чоловіків. Коли дружина спокійна і врівноважена, то чоловік це відчуває, відбувається обмін на енергетичному полі, воно міцнішає. А ще енергетика захищає, тому навчаю дружин створювати енергетичний захист для своїх чоловіків, дітей, рідних. І це діє. У одній із ситуацій дружина таким чином врятувала свого чоловіка: під час обстрілу в зоні АТО десять побратимів загинули на його очах, а він був лише поранений. Дуже важливо навчити жінок не виплескувати свої страхи та переживання на дітей, бо вони теж зараз нерідко від цього страждають.
— Окрім молитви, віри у краще, українці здавна шанували обереги. Тому ви у своїй практиці звертаєтеся до виготовлення ляльок-мотанок?
— Не лише до цієї техніки звертаємося. Так, ми робимо одразу пару ляльок, що символізують чоловіка і дружину та є сімейним оберегом, тому вони зв’язані однією ниткою. З цих виробів можна зробити висновок, які стосунки у сім’ї, чого люди потребують, що відчувають… Такі обереги ми робили з дружинами військовослужбовців, а потім відправляли їх у зону АТО. Ті воїни, котрі у ці обереги вірять, вже не раз розповідали, як рятувалися завдяки їх силі. Так само відчутно на енергетичному рівні, якщо людина мотанку викинула або не сприймає її взагалі...
— А малюнки як допомагають побороти тривоги?
— Наприклад, є техніка «Країна почуттів». Це коли з себе «вимальовуєш» емоції, що містяться у тебе всередині. За допомогою фарб і спеціальних психологічних прийомів люди на зовсім чорному тлі починають малювати кольорові водоспади, змінюючи на краще свій емоційний стан. Відбувається емоційна трансформація: мовляв, не все так погано і може бути значно краще! Ці малюнки ми теж відсилали на війну, іноді вони допомагали сказати рідній людині значно більше, аніж слова. Головне — ділитися позитивом, а не навпаки. Я так і навчаю людей: частіше уявляти себе сонечком, яке промінчиками ділиться з оточуючими. Також дуже важливо знати, як наповнюватися енергією, яку віддаєш. Інакше людина відчуватиме моральне спустошення і їй бракуватиме сил, щоб заряджати тих, хто цього потребує.
— Які ще незвичні техніки використовуєте у роботі?
— «Плетення мандали» — з різнокольорових ниток людина виплітає різні фігури, які розповідають про її психоемоційний стан. Це плетення теж використовується як оберіг для людини та допомагає корегувати її настрій. Можна зробити артколлаж — людина переносить свої бажання на папір та визначає методи досягнення цілей. Щоразу після таких занять люди говорять, що відчувають себе значно гармонійніше. Тому не треба боятися, що під час тренінгів вас будуть повчати чи щось випитувати. Зазвичай люди у процесі занять перестають бути закритими. Часом жінки плачуть, і я кажу їм, що не слід стримувати у собі ці емоції. Тому плачемо, витираємо сльози, знову плачемо і… вчимося долати проблеми.
— У вас багато ідей, якщо вони будуть втілені, то стануть ноу-хау для міста. Адже в основі гуртків — чимало оригінальних ідей і назв: «Маленька панянка», «Шлях до себе», «Чомусики», «В гостях у казки», «Життєві сценарії та їх корекція», «Абетка сімейного життя», «Підготовка молоді до шлюбу». Звідки такі цікаві ідеї і як збираєтеся їх реалізувати?

— Цікаво, що на ваших тренінгах діти можуть бути присутніми по дві години і не втрачати уваги. У чому секрет, адже відомо, що настільки довго дитячу увагу рідко вдається сконцентрувати?
— Ми постійно змінюємо види нашої діяльності, за допомогою різних технік. Скажімо, навіть, привітатися можна цікаво: стаємо у коло і торкаємося один одного пальчиками. У цей час прошу дітей уявити, що вони — це квітки, або духмяна травичка, або сонячне небо. Уявити і поділитися цими емоціями з тими, хто поряд. Бувають і незвичайні випадки. Наприклад, коли я зайшла в клас і представилася психологом, то один хлопчик почав плакати. Виявилося, що йому тато сказав, що він — не псих, і йому психолог не потрібен… Бачили би ви, як світилися очі у цієї дитини після наших занять. Часто буває, що доводиться працювати з конфліктними дітьми, вирішувати проблеми спілкування між однокласниками. І завжди приємно бачити зміни на краще у їх поведінці. А ще ми вчимося пізнавати світ через казку. Я завжди дітям кажу: «Автор ось такий сюжет придумав, але кожен з вас — це автор власної казки».
— Чи є універсальна порада психолога, як покращити свій настрій?
— Універсальної поради немає, але гарний настрій — це як флешка, яку ви вмикаєте у комп’ютер. Так само не забувайте щоранку «завантажувати» себе гарними емоціями, і вони обов’язково до вас повертатимуться, а ще — радуватимуть оточуючих.
— Що ж, Таїсо, дякую за цікаву розмову.
— І вам дякую. Якщо когось зацікавила наша розмова, — телефонуйте: 063-174-62-25, 067-594-78-00.
Розмовляла Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні