Медовий спас: традицiї та iсторiя свята
- Духовність
- 29
- коментар(і)
- 12-08-2016 00:55
14 серпня відзначається велике свято — Медовий Спас, Перший Спас, або, як його ще називають, Спас на воді, Маковий Спас, Маковій.
На Русі в цей день відбувалося мале водосвяття, починали збір меду та його освячення. Церква в цей день відзначає Винесення древ Хреста Господнього.
У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії — Премудрості Божої). Із цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста».
В Україні це свято з’єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У «Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння», складеному в 1627 році, дається наступне пояснення свята 14 серпня: «А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всіх містах і селах».
Наші пращурі вважали цей день «полуднем» — останнім відрізком літнього часу. Саме тому існував звичай нести до церкви на освячення частину майже всіх запасів землеробського врожаю. Як правило, робили це жінки. На честь свята в церквах починали відправляти пообідню службу, святили мак, васильки й чорнобривці.
З волошок і чорнобривців робили відвар, у якому купали хворих дітей. Вважалося, що такі ванни з квіток чорнобривців добре допомагають при жовтяниці. Також із Медовим Спасом пов’язаний початок двотижневого Успенського посту — Спасівка. Вважається, що Успенський піст за суворістю поступається лише Великому, проте через велику кількість їжі і дозрілих плодів, вважається легким.
Успенський піст також служить нагадуванням про те, що літо добігло кінця, адже в другій половині серпня ночі стають довшими і прохолоднішими. У перший день посту, 14 серпня, жінки пекли з пшеничного тіста печиво, поливаючи його зверху густим медом, змішаним із товченим маком. Крім того, з меду і маку готували знамениті маківники — смачні українські коржики.
Під час Успенського посту тим, хто його дотримується, встановлений особливий порядок прийому їжі. По понеділках, середах і п’ятницях пропонується сухоїдіння. По вівторках і четвергах дозволено приймати гарячу їжу без олії. По суботах і неділях дозволено вживати їжу з олією і вино. Послаблення дозволяється у свято Преображення Господнього, яке збігається з другим Спасом — Яблучним (19 серпня), в цей день можна їсти рибу.
На Русі в цей день відбувалося мале водосвяття, починали збір меду та його освячення. Церква в цей день відзначає Винесення древ Хреста Господнього.
У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії — Премудрості Божої). Із цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста».
В Україні це свято з’єдналося зі спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. У «Сказанні дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння», складеному в 1627 році, дається наступне пояснення свята 14 серпня: «А на винесення в день Чесного Хреста буває хід заради освячення води і просвічення людського, по всіх містах і селах».
Наші пращурі вважали цей день «полуднем» — останнім відрізком літнього часу. Саме тому існував звичай нести до церкви на освячення частину майже всіх запасів землеробського врожаю. Як правило, робили це жінки. На честь свята в церквах починали відправляти пообідню службу, святили мак, васильки й чорнобривці.
З волошок і чорнобривців робили відвар, у якому купали хворих дітей. Вважалося, що такі ванни з квіток чорнобривців добре допомагають при жовтяниці. Також із Медовим Спасом пов’язаний початок двотижневого Успенського посту — Спасівка. Вважається, що Успенський піст за суворістю поступається лише Великому, проте через велику кількість їжі і дозрілих плодів, вважається легким.
Успенський піст також служить нагадуванням про те, що літо добігло кінця, адже в другій половині серпня ночі стають довшими і прохолоднішими. У перший день посту, 14 серпня, жінки пекли з пшеничного тіста печиво, поливаючи його зверху густим медом, змішаним із товченим маком. Крім того, з меду і маку готували знамениті маківники — смачні українські коржики.
Під час Успенського посту тим, хто його дотримується, встановлений особливий порядок прийому їжі. По понеділках, середах і п’ятницях пропонується сухоїдіння. По вівторках і четвергах дозволено приймати гарячу їжу без олії. По суботах і неділях дозволено вживати їжу з олією і вино. Послаблення дозволяється у свято Преображення Господнього, яке збігається з другим Спасом — Яблучним (19 серпня), в цей день можна їсти рибу.
Коментарі відсутні