Як депутати «ламали списи і кидалися подушками» в інвестора. А якби влучили?

БУДІВНИЦТВО НОВОГО ЗАВОДУ ВИКЛИКАЛО ЧЕРГОВИЙ КОНФЛІКТ МІЖ МІСЬКОЮ І РАЙОННОЮ ВЛАДАМИ
Напруга у відносинах міста і району вилилася у відверту конфронтацію на засіданні шостої сесії районної ради — навколо питання затвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для ТОВ «Трансстандарт-2002». Йдеться про нову інвестицію — будівництво біогазового заводу, який має на меті виробляти електроенергію з мулу на міських очисних спорудах.
Відновлювану енергетику нині у світі та в Україні усіляко заохочують, адже вона екологічна та значно дешевша. Але у Новограді, як виявилося, на ноу-хау мають власний погляд. Не встиг інвестор прийти на нашу землю, як навколо нього почали ламати списи…
«ОБРІЗАЛИ НОВОГРАД ПО САМІ… ВОРОТА»
Це було схоже на першу ластівку, що прилетіла передати «привіт» від адміністративної реформи, яка впроваджується в Україні: якщо не укрупнюєтеся за рахунок прилеглих територій і не маєте вільної землі, — готуйтеся до проблем.
Нагадаємо, на форумі з децентралізації, що проходив у серпні в нашому місті, «батько» адмінреформи Юрій Ганущак докорив місцевій владі, що вона «обрізала Новоград по самі… ворота». І додав: «Цікаво, а де ви збираєтеся ставити отой біозавод?». Як у воду глядів чиновник — завод став серйозною точкою розбрату між керівництвами міста і району.
Інвестора з Кривого Рогу, котрий понад двадцять років працює у нафтогазовій сфері, а тепер має намір побудувати екологічний проект — біогазову станцію на наших очисних спорудах, привела у Новоград міська влада. Цей факт дає підстави нашому керівництву вважати інвестицію бонусом для міста.
Проблема у тому, що місцеві очисні знаходяться на території Чижівської сільської ради, а це є територія району. Схожа ситуація виникла свого часу із заводом польських інвесторів «Церсаніт», коли проект віддали району, бо у місті не було вільних земельних площ. Податки потужне підприємство сплачує у районний бюджет, і це вже ні в кого не викликає запитань.
Нині районна влада заявила про незгоду з намірами зареєструвати у Новограді інвестицію, що має бути реалізована на території району, а податки сплачуватиме до міського бюджету. Також депутатам районної ради не сподобалося, що завод збираються будувати без проведення громадських слухань у Чижівці. Ці претензії, зокрема, знайшли вихід на районній сесії.
Намір поділити інвестора ще до його «народження» у наших краях, у кулуарах Будинку рад назвали «хочуть видати дівку заміж, а дівки немає». Під час спорів забули про те, що криза у державі і без того надовго відпровадила інвесторів від нашого краю, — нестача робочих місць змушує людей іти на роботу на війну чи їхати на заробітки за кордон.
За цих умов, коли інвестор пропонує триста нових робочих місць, ще й турботу про довкілля (очистку від мулу очисних споруд), з’ясування стосунків у владі видається неприйнятним.
Втім, депутати називають це відстоюванням інтересів громади і дорікають одне одному у відсутності співпраці.
ХТО, НА ДУМКУ ВОЛОДИМИРА ЛИТВИНА, «КИДАЄТЬСЯ ПОДУШКАМИ»?
На розгляд важливого питання приїхав і народний депутат України Володимир Литвин. Дебати у залі Будинку рад Володимир Михайлович порівняв із тими, що часто відбуваються у Верховній Раді: «Розумію, наскільки складно доводиться депутатам первісної ключової ланки, бо у Києві можна приймати загальні рішення, а тут треба дивитися людям в очі, коли ці рішення реалізуються».
Нардеп висловив власне бачення ситуації щодо будівництва заводу, як «людини, яка живе у районі, а не у Києві». Зауваживши, що «не треба боятися тих, хто ламає списи, а треба остерігатися тих, хто кидається подушками». Крапки над «і» щодо того, хто є ким, розставили наступні слова:
— Міркую так: якщо свого часу місту виділили землю під очисні, а сьогодні з’явився інвестор, і ситуація змінилася, то треба змінити цільове призначення землі. Сільрада виділяє землю інвестору, він реєструється і платить податки у район. Не розумію, чого ми тут розводимо демагогію?

Для мене очевидно, що не може бути ситуації, коли Новоград не знає, куди дівати кошти. Ми ж показуємо колосальні результати роботи — у тому числі, з огляду на збільшення зарплат військовим... На мою думку, слід провести інвентаризацію і з’ясувати: скільки людей живуть на території сільських рад, користуються школами, садочками, ФАПами, а податки платять у бюджет міста? Варто знайти спільні рішення — щоб підтримка була взаємна, — Володимир Литвин у цьому виявився принциповим. За висловлену думку отримав оплески депутатів від району.
Залучення інвестицій будь-яка влада відносить до своїх першочергових завдань, бо це є нові робочі місця, фінансові надходження у бюджет та, що гріха таїти, чудова нагода підвищити політичні рейтинги. Тож наші чиновники — і місцеві, і районні — одноголосно запевнили, що інвестору вони дуже раді, і що його втрачати не можна.
«НЕ ХОЧЕТЕ, ТО БІОЗАВОД СТОЯТИМЕ В ІНШОМУ МІСТІ»
Проте інвестора на сесії зустріли не надто привітно — декількома голосуваннями вирішували, чи надавати слово людині, котра збирається платити 30 мільйонів гривень податків у бюджет! Після довгих дискусій, культура взяла гору над амбіціями.
— Очисні споруди мають активний мул, який загрожує містам екологічною катастрофою, — розпочав аргументацію свого бізнес-проекту заступник гендиректора компанії. — Ми пропонуємо усунути цю проблему раз і назавжди, використовуючи біомасу для отримання біометану, з якого вироблятимемо на станції електроенергію. Також на виході отримуватимемо тверді мінеральні добрива та великий залишок тепла. Виробленої електроенергії вистачатиме не лише на мережу по «зеленому тарифу», а й на роботу теплиць, які плануємо побудувати, впровадивши соціальний проект з вирощування екологічно чистих помідорів та огірків. Овочі безкоштовно постачатимемо у садочки та школи.
Якщо ви не захочете, щоб біостанція стояла у вас, то вона буде побудована в іншому місті, — констатував інвестор. — Ведемо нині перемовини ще з декількома партнерами. Чесно кажучи, ми не дуже розбираємося, де у вас повноваження міста, а де — району. У Новограді влада запропонувала нам цивілізований підхід до роботи, а в інших містах із нас вимагали хабар вже на «вході».
Схожий проект успішно реалізовано на базі цукрового заводу у Рокитному Київської області.
На будівництво у Новограді інвестори планують витратити 59 мільйонів євро. Окрім 30% власних коштів, збираються залучити кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (70%). «За відновлюваною енергетикою — майбутнє, вам вирішувати», — звернувся інвестор до районної ради.
Після такої промови депутати пішли на перерву, а коли повернулися, — проголосували за рішення затвердити нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, де планують побудувати завод.
Схоже на те, що «крига скресла». За інформацією з сайту районної ради, заступник міського голови Сергій Колотов та секретар міської ради Олена Пономаренко висловили готовність сісти за стіл перемовин та розподілити податки у відсотковому відношенні на користь громад міста та району. Усі погодилися, що, лише досягнувши взаєморозуміння, можна знайти консенсус і позбавити краян, котрі чекають змін на краще, непотрібних чвар.