УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА: IСТОРИЧНI АСПЕКТИ
- Духовність
- 1206
- 2 коментар(і)
- 06-02-2009 20:36
Добрий день, шановна редакція. Нещодавно ми стали свідками великої події в православному світі — вибори нового Патріарха. Було б цікаво почути кваліфіковану думку з приводу об’єднання нашої Української православної Церкви. Чому у всьому світі православні об’єднані в одну Церкву, а ми і тут маємо три гетьмани — московський патріархат, київський патріархат, автокефальна церква?
Питання занадто складне, щоб дати однозначну відповідь і при цьому не завдати моральної шкоди представникам різних конфесій. Тому ми пропонуємо нашим читачам історичні аспекти цієї проблеми. Надіємося, що кожен сам для себе зможе зробити висновок.
Сьогодні за кількістю віруючих Православна Церква — це друга християнська спільнота після Римо-Католицької Церкви (Протестантство, що має більше послідовників, не є єдиною спільнотою). Кількість віруючих у світі оцінюється у 225-300 мільйонів. Найбільше послідовників Православ’я проживає у Греції (98%), Молдові (98%), Грузії (89%), Білорусі (88%), Румунії (87%), Сербії (84%), Чорногорії (84%), Болгарії (83%), на Кіпрі (80%), у Росії (80%), Македонії (80%), Україні (80%) Суттєву меншість православні складають в Естонії (40%), Албанії (20%), Киргизстані (20%), Латвії (15%), Туркменістані (9%), Узбекистані (9%), Литві (4%), Хорватії (4%).
ПРАВОСЛАВНІ ЦЕРКВИ У ЄВХАРИСТІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ
Євхаристійне спілкування (повне співпричастя, повне сопричастя) — можливість спільного служіння літургії двома єпископами чи священиками. Тобто два єпископи, які можуть згідно канонів і догматів служити разом, перебувають у євхаристійному спілкуванні.)
Нині існує 15 автокефальних Церков, що складають Вселенську Православну Церкву. Кожна з них займає певне місце у диптиху (переліку) за старшинством і честю, як правило, це місце залежить від давнини заснування Церкви та її ролі в історії усієї Вселенської Церкви. Перші дев'ять автокефальних Церков очолюються патріархами.
АВТОКЕФАЛЬНІ ЦЕРКВИ
АВТОНОМНІ ЦЕРКВИ
Церкви, що мають самоврядність, адміністративну, юридичну, економічну незалежність, залишаючись у канонічній юрисдикції котрогось із Патріархатів. Окрім автономних, існують напівавтономні, самоврядні і под. Різниця між ними розмита. Деякі самоврядні мають не менше прав, ніж деякі автокефальні. Таких Церков налічується також 15, серед них них Українська Православна Церква («самоврядна з правами широкої автономії», Московський Патріархат).
Існує 9 Православних церков, що не мають євхаристійного спілкування з іншими — ці спільноти зазвичай не вважаються частиною Вселенської Православної Церкви, оскільки її межі визначаються не лише єдністю в вірі (яка зберігається з більшістю розкольників), але й наявністю євхаристійного спілкування, якого з ними немає. Такі церкви часто називають «альтернативним Православ'ям». До таких Церков відносяться :
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату.
У 1448 році від Київської Митрополії відокремилася Московська епархія, що була самоназвана Московською Патріархією і лише через 141 рік (у 1589 р.) отримала визнання Константинопольського Патріархату.
У 1687 році Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Московській Патріархії Української Церкви, він розсудив, що за тогочасних обставин — фактичного об’єднання України і Росії (рішення ухвалені Переяславською Радою) стало необхідним церковне підпорядкування Української Церкви Московському Патріархатові.
У 1689 р. була встановлена заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха. У наступному 1690 р. Московський собор надав «анафеми» на «киевские новые книги», тобто книжки П.Могили, К.Ставровецького, І.Галятовського, Я.Барановича, А.Радивиловського, І.Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою. У 1693 р. була впроваджена нова заборона Московського патріарха на ввезення до Москви українських книжок.
Зважаючи на історичний хід подій та становище України у ті часи, Українська Православна Церква не змогла бути адміністративно самостійною від Російської Православної Церкви.
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА — МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
Українська Православна Церква Московського Патріархату — самоврядна православна Церква в Україні, що формально залежить від Російської Православної Церкви. Предстоятель УПЦ обирається її Синодом і після обрання благословляється Патріархом Московським. УПЦ володіє унікальною широтою канонічних прав, що наближують її до рівня автокефальної Церкви, проте у диптих автономних і автокефальних Православних Церков не внесена. Єдина конфесія на території держави, що є частиною Вселенської Православної Церкви, перебуваючи у євхаристійному спілкуванні з усіма Помісними Православними Церквами світу. Нинішнім предстоятелем УПЦ є Блаженніший Володимир (Сабодан), Митрополит Київський і всієї України. Найбільшими святинями Української Православної Церкви є три монастирі — Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Свято-Успенська Почаївська Лавра та Свято-Успенська Святогорська Лавра.
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА — КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
У 1924 р. було ухвалено декрет (томос) Вселенської Патріархії, підписаний патріархом Григорієм Сьомим і 12 митрополитами про неканоничність передачі Київської Митрополії Москві. Однак до набуття Україною незалежності ці питання не мали широкого розвитку.
ФактичноУкраїнську Православну Церкву Київського Патріархату (УПЦ КП) створено у червні 1992 року митрополитом Філаретом та його прихильниками з єпископату Української Автокефальної Православної Церкви за сприяння тодішнього державного керівництва, депутатів парламенту та різних політичних партій національної орієнтації.
Від жовтня 1995 р. Патріарх Філарет (Денисенко) є Предстоятелем цієї Церкви з офіційним титулом Патріарха Київського і всієї Руси-України.
УПЦ КП не має офіційного визнання Світового Православ'я, а тому важається «неканонічною» структурою. Має намір стати єдиною визнаною Всесвітнім православ'ям українською автокефальною церквою.
Кафедральним Патріаршим собором є Свято-Володимирський собор у Києві.
УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
УАПЦ — Незалежна православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, проголосила про своє відновлення як помісна церква 5 травня 1920 року, коли митрополита Василя Липківського та перших єпископів УАПЦ висвячено 1921 року із використанням пресвітерського рукоположення, традиційно неприйнятного у Православії. Незважаючи на те, що священство УАПЦ протягом 1926-1937 років винищено большевицькими окупантами, єпархії УАПЦ продовжували діяти у Канаді та США під керівництвом митрополита Івана (Теодоровича).
Поширення автокефалії в Україні відбувалося не лише у протистоянні з Московським патріархатом, але й у гострій конкуренції з відродженням Української Греко-Католицької Церкви та за підтримки Православних Церков української діаспори в Північній Америці.
І хоча УАПЦ поки що не має офіційного визнання Православних Церков інших країн, вона вже чимало зробила для визнання її канонічного статусу. З цієї причини у Церквах УАПЦ під час служб поминається ім'я митрополита Костянтина — Глави канонічно визнаної Української Православної Церкви у США (під юрисдикцією Константинопільського патріархату).
ЧИ МОЖЛИВЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЦЕРКОВ?
«Я вірю, що будь-який поділ українських вірян є недовговічним. Я вірю, що в Україні буде національна помісна церква», — заявив Президент України Віктор Ющенко у зверненні до українського народу з нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Він попросив Вселенського Патріарха, предстоятеля Константинопольської православної церкви Варфоломія I, благословити цей процес, а також всю Україну. Віктор Ющенко наголосив, що держава ніколи не буде втручатися в справи церкви, але завжди підтримуватиме єднання українських християн.
К.І.ПОЛЯКОВА, м.Новоград-Волинський
Питання занадто складне, щоб дати однозначну відповідь і при цьому не завдати моральної шкоди представникам різних конфесій. Тому ми пропонуємо нашим читачам історичні аспекти цієї проблеми. Надіємося, що кожен сам для себе зможе зробити висновок.
Сьогодні за кількістю віруючих Православна Церква — це друга християнська спільнота після Римо-Католицької Церкви (Протестантство, що має більше послідовників, не є єдиною спільнотою). Кількість віруючих у світі оцінюється у 225-300 мільйонів. Найбільше послідовників Православ’я проживає у Греції (98%), Молдові (98%), Грузії (89%), Білорусі (88%), Румунії (87%), Сербії (84%), Чорногорії (84%), Болгарії (83%), на Кіпрі (80%), у Росії (80%), Македонії (80%), Україні (80%) Суттєву меншість православні складають в Естонії (40%), Албанії (20%), Киргизстані (20%), Латвії (15%), Туркменістані (9%), Узбекистані (9%), Литві (4%), Хорватії (4%).
ПРАВОСЛАВНІ ЦЕРКВИ У ЄВХАРИСТІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ
Євхаристійне спілкування (повне співпричастя, повне сопричастя) — можливість спільного служіння літургії двома єпископами чи священиками. Тобто два єпископи, які можуть згідно канонів і догматів служити разом, перебувають у євхаристійному спілкуванні.)
Нині існує 15 автокефальних Церков, що складають Вселенську Православну Церкву. Кожна з них займає певне місце у диптиху (переліку) за старшинством і честю, як правило, це місце залежить від давнини заснування Церкви та її ролі в історії усієї Вселенської Церкви. Перші дев'ять автокефальних Церков очолюються патріархами.
АВТОКЕФАЛЬНІ ЦЕРКВИ
- Константинопольська Православна Церква (або Вселенський Константинопольський Патріархат).
- Олександрійська Православна Церква (або Олександрійський Патріархат).
- Антиохійська Православна Церква (або Антиохійський Патріархат).
- Єрусалимська Православна Церква (або Єрусалимський Патріархат).
- Російська Православна Церква (або Московський Патріархат).
- Сербська Православна Церква (або Сербський Патріархат).
- Румунська Православна Церква (або Румунський Патріархат).
- Болгарська Православна Церква (або Болгарський Патріархат).
- Грузинська Православна Церква (або Грузинський Патріархат) — у диптиху РПЦ займає 6 місце.
- Кіпрська Православна Церква.
- Елладська Православна Церква (або Грецька Православна Церква).
- Польська Православна Церква.
- Албанська Православна Церква.
- Православна Церква Чеських Земель і Словаччини.
- Православна Церква Америки.
АВТОНОМНІ ЦЕРКВИ
Церкви, що мають самоврядність, адміністративну, юридичну, економічну незалежність, залишаючись у канонічній юрисдикції котрогось із Патріархатів. Окрім автономних, існують напівавтономні, самоврядні і под. Різниця між ними розмита. Деякі самоврядні мають не менше прав, ніж деякі автокефальні. Таких Церков налічується також 15, серед них них Українська Православна Церква («самоврядна з правами широкої автономії», Московський Патріархат).
Існує 9 Православних церков, що не мають євхаристійного спілкування з іншими — ці спільноти зазвичай не вважаються частиною Вселенської Православної Церкви, оскільки її межі визначаються не лише єдністю в вірі (яка зберігається з більшістю розкольників), але й наявністю євхаристійного спілкування, якого з ними немає. Такі церкви часто називають «альтернативним Православ'ям». До таких Церков відносяться :
- Українська Православна Церква Київського Патріархату;
- Українська Автокефальна Православна Церква;
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату.
У 1448 році від Київської Митрополії відокремилася Московська епархія, що була самоназвана Московською Патріархією і лише через 141 рік (у 1589 р.) отримала визнання Константинопольського Патріархату.
У 1687 році Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Московській Патріархії Української Церкви, він розсудив, що за тогочасних обставин — фактичного об’єднання України і Росії (рішення ухвалені Переяславською Радою) стало необхідним церковне підпорядкування Української Церкви Московському Патріархатові.
У 1689 р. була встановлена заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха. У наступному 1690 р. Московський собор надав «анафеми» на «киевские новые книги», тобто книжки П.Могили, К.Ставровецького, І.Галятовського, Я.Барановича, А.Радивиловського, І.Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою. У 1693 р. була впроваджена нова заборона Московського патріарха на ввезення до Москви українських книжок.
Зважаючи на історичний хід подій та становище України у ті часи, Українська Православна Церква не змогла бути адміністративно самостійною від Російської Православної Церкви.
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА — МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
Українська Православна Церква Московського Патріархату — самоврядна православна Церква в Україні, що формально залежить від Російської Православної Церкви. Предстоятель УПЦ обирається її Синодом і після обрання благословляється Патріархом Московським. УПЦ володіє унікальною широтою канонічних прав, що наближують її до рівня автокефальної Церкви, проте у диптих автономних і автокефальних Православних Церков не внесена. Єдина конфесія на території держави, що є частиною Вселенської Православної Церкви, перебуваючи у євхаристійному спілкуванні з усіма Помісними Православними Церквами світу. Нинішнім предстоятелем УПЦ є Блаженніший Володимир (Сабодан), Митрополит Київський і всієї України. Найбільшими святинями Української Православної Церкви є три монастирі — Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Свято-Успенська Почаївська Лавра та Свято-Успенська Святогорська Лавра.
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА — КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
У 1924 р. було ухвалено декрет (томос) Вселенської Патріархії, підписаний патріархом Григорієм Сьомим і 12 митрополитами про неканоничність передачі Київської Митрополії Москві. Однак до набуття Україною незалежності ці питання не мали широкого розвитку.
ФактичноУкраїнську Православну Церкву Київського Патріархату (УПЦ КП) створено у червні 1992 року митрополитом Філаретом та його прихильниками з єпископату Української Автокефальної Православної Церкви за сприяння тодішнього державного керівництва, депутатів парламенту та різних політичних партій національної орієнтації.
Від жовтня 1995 р. Патріарх Філарет (Денисенко) є Предстоятелем цієї Церкви з офіційним титулом Патріарха Київського і всієї Руси-України.
УПЦ КП не має офіційного визнання Світового Православ'я, а тому важається «неканонічною» структурою. Має намір стати єдиною визнаною Всесвітнім православ'ям українською автокефальною церквою.
Кафедральним Патріаршим собором є Свято-Володимирський собор у Києві.
УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
УАПЦ — Незалежна православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, проголосила про своє відновлення як помісна церква 5 травня 1920 року, коли митрополита Василя Липківського та перших єпископів УАПЦ висвячено 1921 року із використанням пресвітерського рукоположення, традиційно неприйнятного у Православії. Незважаючи на те, що священство УАПЦ протягом 1926-1937 років винищено большевицькими окупантами, єпархії УАПЦ продовжували діяти у Канаді та США під керівництвом митрополита Івана (Теодоровича).
Поширення автокефалії в Україні відбувалося не лише у протистоянні з Московським патріархатом, але й у гострій конкуренції з відродженням Української Греко-Католицької Церкви та за підтримки Православних Церков української діаспори в Північній Америці.
І хоча УАПЦ поки що не має офіційного визнання Православних Церков інших країн, вона вже чимало зробила для визнання її канонічного статусу. З цієї причини у Церквах УАПЦ під час служб поминається ім'я митрополита Костянтина — Глави канонічно визнаної Української Православної Церкви у США (під юрисдикцією Константинопільського патріархату).
ЧИ МОЖЛИВЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЦЕРКОВ?
«Я вірю, що будь-який поділ українських вірян є недовговічним. Я вірю, що в Україні буде національна помісна церква», — заявив Президент України Віктор Ющенко у зверненні до українського народу з нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Він попросив Вселенського Патріарха, предстоятеля Константинопольської православної церкви Варфоломія I, благословити цей процес, а також всю Україну. Віктор Ющенко наголосив, що держава ніколи не буде втручатися в справи церкви, але завжди підтримуватиме єднання українських християн.
Підготовлено за матеріалами «Вікіпедії» — вільної енциклопедії та сайтів православних кофесій.
Коментарі 2
кто автор ответа?
kentavr
22:03:16 19-03-2009
admin
23:03:00 19-03-2009