Психологічна підтримка дітей у кризових ситуаціях

У світі трапляється безліч трагічних події — це і війни, стихійні лиха, і аварії та пожежі тощо. Люди по-різному реагують на кризові ситуації: одні мобілізують свої зусилля, щоб впоратися з проблемою, інші — не розуміють, що з ними відбувається, піддаються паніці, депресивному стану, втрачають відчуття реальності.
Особливо негативному впливу під час виникнення кризових ситуацій піддаються діти. Кризові події руйнують звичний світ дітей, який складається зі знайомих і близьких людей, звичного середовища перебування та ритму життя, що давали їм відчуття власної безпеки.
Діти раннього віку — часто особливо беззахисні, оскільки не можуть задовольнити свої власні потреби або захистити себе. У кризових ситуаціях вони можуть повернутися до поведінки, що притаманна більш ранньому віку (наприклад, смокчуть палець, або мочаться в ліжко), можуть вимагати до себе підвищеної уваги з боку батьків.
Діти шкільного віку деколи вважають себе винуватцями негативних подій, у них виникають нові страхи, вони стають менш доброзичливими і привітними, відчувають себе самотніми або надто стурбовані захистом чи порятунком людей в умовах кризи.
Діти старшого віку ризикують стати жертвами торгівлі людьми, сексуальної експлуатації. Переживаючи кризові ситуації, підлітки можуть «нічого не відчувати», вважати, що вони відрізняються від своїх ровесників або ізольовані від них, здійснювати ризиковані вчинки або проявляти негативізм.
Не існує універсальних порад щодо подолання кризових ситуацій дітьми, які б вирішували всі проблеми, в тому числі — психологічні, але можна виокремити наступні, щоб допомогти дітям зменшити тривожність, страхи та адаптуватися до нових умов життя:

• забезпечуйте перебування дітей разом із батьками та родичами, не залишайте дитину без нагляду;


• захищайте дитину від трагічних сцен, виду важких ран або катастрофічних руйнувань, травмуючих оповідей про подію;


• зберігайте спокій, говоріть м’яко, будьте привітні з дітьми;


• вислухайте, що вони думають про події;


• під час розмови намагайтеся бути на рівні очей, використовуйте прості, зрозумілі їм слова і пояснення;


• назвіться — назвіть своє ім’я і скажіть, що прийшли допомогти;


• дізнайтесь ім’я дитини, звідки вона й інші подробиці, які допоможуть знайти його близьких та членів сім’ї.

Пам’ятайте, що у дітей також є власні ресурси для подолання труднощів. Дізнайтеся у них, як вони справляються з труднощами, підтримуйте використання позитивних стратегій і допомагайте їм уникнути негативних. Діти старшого віку і підлітки часто здатні самі надати допомогу в кризових ситуаціях. Якщо ви знайдете безпечні способи залучити їх до надання допомоги, то це допоможе їм більшою мірою відчути контроль над ситуацією. Будьте уважні до своїх дітей, піклуйтесь про них, і тоді ви зможете обійти «гострі кути» при виникненні кризових ситуацій.