
Відкрито меморіальні дошки випускникам училища, загиблим в АТО
- Актуально
- 123
- коментар(і)
- 02-06-2017 17:13

Акі-Леоніду та Кулінічу Андрію.
З цієї нагоди біля навчального закладу зібралися не лише представники влади, військового керівництва, учні та викладачі училища, а й ті, кому втрата болить найбільше — родини та друзі загиблих героїв. Заступник міського голови Оксана Гвозденко подякувала рідним за виховання мужніх патріотів України, звернулася до учнів з проханням пам’ятати про героїв-земляків, які віддали найдорожче — своє життя у боротьбі за незалежність України.
Почесне право відкрити меморіальні дошки на честь героїв, розміщені на фасаді вищого професійного училища, було надано директору закладу Миколі Паламарчуку та рідним загиблих воїнів: від родини Кулініча — мамі Лілії Степанівні та батьку Григорію Станіславовичу; від родини Камбарова — мамі Катерині Станіславівні.
Освятив дошки пам’яті протоієрей округи, настоятель Свято-Михайлівської парафії Української Православної церкви Київського патріархату Геннадій Пограничний.
У рамках заходу лунали патріотичні віршовані рядки та пісні. Пам’ять героїв вшанували хвилиною мовчання. До меморіальних дошок учасники мітингу поклали живі квіти.
Довідково: Камбаров Акі-Леонід Анатолійович народився у Туркменії 23 серпня 1975 року. У 1993 році закінчив Новоград-Волинське ПТУ-7 та отримав професію «Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання». Прослужив у 30-й ОМБр майже 15 років. За час служби брав активну участь у миротворчих місіях, підтримував мир та стабільність на Африканському континенті, у зруйнованій війною Республіці Ірак та на Балканах, у Республіці Косово.

Кулініч Андрій Григорович народився 3 жовтня 1992 року у Новограді-Волинському. У 2010 році закінчив училище та отримав професію «Столяр будівельний, різьбяр по дереву та бересту». У 2011 році призваний на службу в армію. Після проходження військової служби працював на лісозаводі, а 11 березня 2014 року був мобілізований в АТО.
Повістка з військкомату, яку отримав Андрій, не стривожила спершу нікого, адже обіцяли 10-денну мобілізацію. Потім термін збільшили до 45 днів, і мама розраховувала, що світлий день Пасхи святкуватимуть із сином. Та не судилося.
Андрій брав участь у боях під Савур-Могилою та в інших гарячих точках. 17 лютого 2015 року під час бою на
Дебальцевському плацдармі біля селища Луганське отримав тяжке поранення. Санітарну машину, яка везла його до шпиталю, було підбито.
22 вересня 2015 року бійця нагороджено посмертнo орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Підготувала Юлія КЛИМЧУК
Фото Сергія ЩУРУКА
Фото Сергія ЩУРУКА
Коментарі відсутні