Чи знають у місцевому енергозбуті, що Україна збирається до Європи?

Чи знають у місцевому енергозбуті, що Україна збирається до Європи?

\"ЧиУ редакцію зателефонував наш постійний читач Костянтин Михайлович Владійчук, який напередодні відвідав місцеве відділення енергозбуту і поділився з нами своїми враженнями:
— Вчора розраховувався, відповідно до квитанції, мав заплатити 10 гривень 56 копійок. Даю касиру 50 гривень, на що чую відповідь: «Дайте менші гроші, щоб без решти».
— У мене немає інших купюр, — відповідаю. Після цього мені кидають моїх 50 гривень назад зі словами:
— Наступний!
— Я запитав, хто є з керівництва, зайшов у кабінет. Привітався, але відповіді не отримав… Запитав, що мені робити в цій ситуації і чому таке ставлення до мене у державній організації?
— Ми — не фінансова установа, йдіть у банк і розміняйте ваші гроші.
— Добре. Пішов я у банк, розміняв гроші, повернувся за п’ять хвилин у касу, де обслуговували чоловіка, котрий стояв у черзі за мною. Коли дочекався, то мені касир повідомила, що каса зачиняється. Кажу: «Ні, прийміть будь ласка, платіж. Я півтори години у черзі чекав, а потім змушений був міняти гроші, щоб сумлінно заплатити державі 10 гривень 56 копійок». Заплатив. Тепер хочу через вашу газету запитати у керівництва: за що таке знущання з чергами? Люди у спеку стоять, сидять на вулиці під деревами. А тут ще вірус «Пєтя» допомагає: то збій системи, то тепер гроші поміняйте. Усе це — без поваги до людей. Я прожив життя і такого ставлення не бачив. Де ми живемо, люди? Ми Україну будуємо, у Європу зібралися?!
Наш читач слушно поділився випадком — погоджуємося, що озвучена проблема має більше шансів на вирішення, ніж яка замовчується. На підтвердження проблеми в Інтернеті з’явилися фотографії з цієї ж організації, на яких абоненти, котрі прийшли заплатити за електроенергію, змушені сидіти на траві у затінку під деревами: «Люди маринуються у черзі, така спека... Невже не можна зробити декілька днів, щоб працювали усі каси, а не одна? Зате обід — завжди за розкладом. А за гроші, які платимо, — такий сервіс?! Хоч би лавочки поставили. Безкарність спричиняє безвідповідальність!», — пишуть звягельчани.
Від редакції: Робота з людьми — важкий труд, ми це добре знаємо, але подібні ситуації нікому на користь не йдуть. Тим паче, у державних установах. Нікому не завадить зайвий раз переглянути своє ставлення до роботи. Натомість «Звягель» триматиме руку на пульсі цієї проблеми, а керівництво закликаємо вжити правильних заходів з усунення напруги серед абонентів. Погодьтеся, відсутність конкуренції чи монопольне становище на ринку не є приводом для неповаги.
Юлія КЛИМЧУК