
Ігор МЕЛЬНИК: «Моя робота — розпалити пластовий вогонь у Новограді»
- Інтерв'ю
- 175
- коментар(і)
- 27-10-2017 17:26

Чітку позицію з патріотичного виховання займає національна скаутська організація «Пласт». У нашому місті, виявляється, теж є пластуни, але про них ми знаємо не багато. Детальніше про їх діяльність ми поговорили з керівником Новоград-Волинської станиці «Пласту» — Ігорем Мельником, начальником Новоград-Волинського відділення «Райффайзен Банку Аваль» та депутатом міської ради:
— Завдання «Пласту» — через цікаві заняття, таборування та змагання виховувати фізично, духовно, морально здорову та патріотичну молодь, яка згодом відіграватиме активну, керівну роль у різних сферах нашого суспільства. Моя робота — розпалити пластовий вогонь у Новограді. Якщо сильно роздмухувати, а сировини мало буде, то швидко вигорить і погасне. Тому треба все заготовити, а там, як розгориться, — не погасиш.
— Цікаве порівняння. А чому з потугами відбувається патріотичне виховання у нас в Україні?
— Через брак кадрів, людей, котрі готові брати на себе ініціативу та змінювати підхід до поняття патріотизму. Бо ж десятиліттями у нас культивували патріотизм українців на прикладі козака п’яниці-гуляки, а України — завжди занедбаної, битої. Мовляв, усі починання українців призводять до гіршого. Українство подавалося як «шароварщина», тоді як для виховання свідомих громадян потрібні приклади героїчних перемог, з відповідними наслідками і висновками. Тоді молодь прагне сформувати покоління сильної нації, як предки, а не битих-п’яних гуляк, які невідомо чого танцюють і співають. Бо гопак — то бойове мистецтво, а пісня — то засіб для піднесення бойового духу. По-друге, заважає пасивність людей, котрі, обираючи між свободою і хлібом, думають про хліб. Не розуміючи, що втративши свободу, вони втрачають усе.
— Як давно займаєшся популяризацією пластового руху у місті?
— З 2012-го року почав, із поїздки на 100-річчя «Пласту» до Львова. Потім на вишкіл поїхало нас із Новограда вісім чоловік, при справі я один залишився. Є нові люди, соратники, але важко сказати, чи втримаються. Дітей легко залучити, а у дорослих — сто причин для відмов. Є багато формальних пластових приятелів: запевняють, що братимуть участь, а після — жодну акцію не підтримують. У «Пласті» вся діяльність зосереджена у гуртках та в куренях. Я — вихователь, у мене гурток, в якому займаються юнаки та юнки.
— Стрільби вашого клубу «Стрільців з лука, метання ножів та інших гостряків» відбулися 22 жовтня на городищі. Назва клубу — у повстанському дусі, запал організаторів — не менш потужний. Як пройшов захід?
— На запрошення відгукнулися 37 учасників: члени Новоград-Волинської станиці, пластові приятелі: сім’ї Міськових, Іваненків, Кальченків, Палецький Олександр, зацікавлені студенти і викладачі промислово-економічного технікуму. Захоплюючі змагання, активне дозвілля, мандрівка берегом Случі, схилами давнього городища, смачний чай, зварений у казані на вогнищі, залишили приємні враження. У вересні я організовував подібні стрільби у пластовому таборі на Рівненщині. Тоді стріляли впродовж двох днів 18 команд по 9 чоловік, близько трьох тисяч вистрілів. У Новограді організувати це вже було нескладно.
— Екстримальні змагання з ножами та сокирами — цікаво дуже, але лячно. Хто їх проводив, адже потрібна відповідна кваліфікація?
— Проводив наш інструктор, призер всеукраїнського турніру зі спортивного метання ножа та сокири Сергій Висоцький. Влітку Сергій показав мені свій лук, я купив п’ять таких, і «Пласт» почав стріляти. У неділю було продемонстровано різні техніки метання ножа. Зокрема, безоборотну: ніж, пролетівши шість метрів, влучає у ціль, не роблячи обертів — летить рівно, як стріла. Захоплюючим було видовище метання сокири з різних дистанцій. Спробувати свої сили змогли всі бажаючі. Здивувало те, що кожному учаснику вдалося, хоч не завжди з першої спроби, зробити результативний кидок.

— У «Пласті» є власні закони, у чому вони полягають?
— Пластовий закон — це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ для пластуна. Закон вимагає від нас активності, щоб ми розвивались та вдосконалювали характер. Точки пластового закону повинні бути провідними лініями поведінки у життєвій грі. Юнак чи юнка, вступаючи до організації, вирішують зробити цю поведінку частиною щоденного життя. У пластовому законі з’ясовані прикмети пластуна, які є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже — тривалими основами культурного світу, узгоджені з християнською етикою та ідеалами.
— Якими основними рисами мають володіти пластуни?
— Сумлінно виконувати кожну справу, за яку добровільно взявся. Дотримуватися свого слова, незважаючи на перепони, визначених меж початку чи кінця якогось заняття або виконання дорученого завдання. Пластун — ощадний, без потреби і користі не витрачає грошей, часу, енергії. Якщо щось залишається, — зберігає на той час, коли буде потрібно. Пластун — справедливий, ввічливий, але ввічливість не повинна справляти враження принизливості, бо це суперечить лицарським законам. Є багато засад, які прищеплюємо: братерство, доброзичливість, врівноваженість, бажання бути корисним, уміння цінувати працю інших.

— А субординація у вашій організації існує?
— Так, пластуни зобов’язані слухатися пластового старшину, згідно з правилами. Якщо наказ не відповідає нормам, то його дозволено не виконувати, у разі потреби — дозволяється критикувати.
— «Пласт» дехто порівнює з піонерією. Що скажеш на це?
— Тут нема що порівнювати. Організатори піонерії взяли закон скаутів — 14 точок, відкинули духовну складову і отримали правила піонерії. І все, тут нема що шукати. Слово «піонер» походить зі скаутського руху, тільки піонер — це не рядовий скаут, а перший, кращий. У «Пласті» теж вирізняють перших, щоб стимулювати інших до росту.
— Ти відчуваєш себе одинаком пластового руху у місті?
— Ні, є інші, але не такі наполегливі. Не такі, як кажуть по-теперішньому, мотивовані. Вони потребують ініціювання, а завдання пластової методики виховання — виростити самовмотивованих, добропорядних громадян — лідерів нації. Крапка.
— Які акції у цьому контексті організовуєте?
— Зі значних — другий рік поспіль роздаємо Вифлеємський Вогонь Миру. Це — міжнародна щорічна скаутська акція з нагоди святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. Брали вогонь у Житомирі (2015-й рік), у Головниці Рівненської обл. (2016-й) і роздавали у Новограді: церквам, костьолам, школам, лікарні, мерії, організаціям, людям.
У нас традиційно відбуваються сходини, мандрівки: денні, дводенні, з ночівлею. Буваємо у гостях за містом в інших пластових осередках, їздимо у табори до них (3, 5, 10, 14-денні). У 2015-му у Курчиці був табір Житомирської округи. Місцеве телебачення знімало і показувало про це сюжет. З останніх акцій — сумісне заняття з авіагуртком Центру учнівської молоді, вітання воїнів АТО на Покрову.
— Тобто, перспектива розвитку є?
— Ми таки щось робимо, я націлений на залучення дорослих учасників, без яких розвиток організації складний і майже неможливий. Запрошуємо усіх, кому цікава наша діяльність та розвиток пластового руху у місті та районі. Телефони для контакту: 097-170-42-20 (Сергій), 063-835-96-37 (Ігор).
Юлія КЛИМЧУК
Фото з Фейсбуку
Фото з Фейсбуку
«ПЛАСТ» — національна скаутська організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, у свідомих, відповідальних та повноцінних громадян місцевої, національної та світової спільнот, провідників українського суспільства. Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 р. Пластуни відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР. Нині «Пласт» — найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу (США, Аргентині, Канаді) та об’єднує пластунів України та української діаспори. В Україні їх кількість становить 7265 осіб. Діє в усіх областях.
Коментарі відсутні