
ЖИТТЯ ЗА МОНАСТИРСЬКИМИ МУРАМИ: ПЕРШІ ДНІ ПОСТУ
- 1052
- коментар(і)
- 06-03-2009 19:28

Городницький монастир розташований в одному з наймальовничіших куточків Полісся, на високому надслучанському березі — храм та всі інші монастирські будівлі, що знаходяться за добротним білим муром, височіють над селищем, і вже здалеку видно золоті куполи, що ясно сяють будь-якої пори року.
На монастирському подвір’ї — патріархальна тиша. Лише подекуди майже нечутно промайне постать монаха чи монахині в чорній сутані та інколи монастирські послушниці мовчки перейдуть подвір’я, переносячи якісь господарські речі з однієї будівлі до іншої.

Через якийсь час до нас, привітно, але дещо й стримано посміхаючись, вийшов монах років сорока — отець Георгій, який і був того дня нашим поводирем та співрозмовником. Намагаючись не порушувати цієї майже містичної тиші, ми так само тихенько йшли і розмовляли, виявляючи повагу до тих законів, які діють у монастирських стінах.
Отець Георгій, помітивши наше збентеження, зауважив:
— Ви не дивуйтеся з того, що монахи такі мовчазні і здаються дещо навіть суворими. Вони ж весь час заглиблені в собі, практично постійно читають Ісусову молитву. До нашого життя важко звикнути і непросто зрозуміти його людині мирській.
— А скільки років Городницькому монастирю?

— Як же так склалося, що і жіноча община утворилася при монастирі?
— 26 травня 1981 року була створена чоловіча монастирська община. Але в обителі утримували багатьох тяжкохворих, за якими доглядали жінки. З часом вони теж приймали монашество — і так організувалася жіноча община в честь ікони Пресвятої Богородиці «Утамуй мої печалі». У монастирі є названа мною ікона Богородиці, яка у 1906 році була подарована для обителі зі святої гори Афон, що у Греції. Чоловіча община організована в честь великомученика Георгія.
— Скільки нині нараховується монахів в обох общинах?

— Як, зазвичай, проходить день монаха?
— Нині великий піст і режим трішечки інший, ніж завжди. У піст кожної ночі іде служба з 24 до 1.30 годин. Вранці монахи піднімаються близько 4 години на вранішні молитви. О 7 годині починається літургія, яка триває до 13.30 годин. О 14 годині — обід, о 20 годині — вечеря. На цьому тижні піст особливо строгий, тому сьогодні, наприклад, монахи їли лише картоплю в мундирах, квашені огірки, помідори, капусту. Не дозволяється ні риби, ні олії, ні цукру до чаю. Зазвичай чай п’ємо з лісових трав, але на цьому тижні — лише окріп, без нічого.
— Якщо не секрет, то яким був ваш обід сьогодні?
— Я прийшов трохи пізніше до трапезної, і оскільки картоплі вже не залишилося, то з’їв кілька варених бурячків та попив води...
— Що стосується посту, то наскільки мені відомо, навіть у дні, коли дозволено скоромне, монахи м’яса не вживають?
— Так, монахам не дозволяється їсти м’ясо, бо тваринна їжа збуджує в організмі агресію та різні негативні помисли. У скоромні дні ми вживаємо яйця, молочні продукти.
— У години, вільні від молитов та сну, чим займаються монахи?
— Вранці кожному дається свій послух. Комусь — церковний, комусь — по господарству. Адже монастир сам себе забезпечує продуктами — ми обробляємо десять гектарів поля та тримаємо підсобне господарство. Вирощуємо картоплю, буряки, капусту, цибулю, гарбузи.
— А гарбузи — навіщо?

Вже почалася підготовка до Паски: десь якісь дрібні ремонти проводяться, побілка, покраска. Але що б монахи не робили, — вони весь час про себе читають Ісусову молитву. Звісно, життя у монастирі непросте, і кожному з нас потрібно багато мужності, терпіння, покірності. На це все нас надихає і настоятель монастиря отець Олександр. У встановлення храму та монастирської общини він доклав дуже багато сил. І завдяки його старанням та Божій помочі з напівзруйнованого приміщення було відбудовано один з найкрасивіших храмів в Україні. З часом зробили паркан, звели нові монастирські корпуси. Все це робилося, хоча ще за радянських часів багатьом можновладцям це було не до вподоби, адже релігія заборонялася. Отець Олександр гідно пройшов через всі ці випробовування і нині за свою працю має багато церковних і державних нагород.
— Отець Георгій, а як належить постити мирянам?
— Кожен сам обирає для себе — наскільки він має утримуватись в їжі. Що не можна, вживати на цьому тижні — я вже говорив. Деякі православні християни взагалі вирішують голодувати по декілька днів, але то вже, знову наголошу, особисте рішення кожного. І ще дуже важливо позбутися негативних помислів, покаятися у гріхах, простити всім і нічого поганого і лихого не залишити на душі. Адже в цьому і є основна мета та суть посту. Щиро бажаю всім сили духу і великого терпіння, божої помочі у всіх хороших починаннях.
Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Коментарі відсутні