«Якщо такими темпами чиститимуть річку,  то нам земснаряд не перепаде й через 100 років»

«Якщо такими темпами чиститимуть річку, то нам земснаряд не перепаде й через 100 років»

Міський голова Микола Боровець провів пресконференцію за підсумками 2022 року. Продовжуємо знайомити з основними тезами, що прозвучали під час спілкування з пресою (початок — у минулому номері «Звягеля»).




«Вивчаємо можливість, чим краще чистити річку Случ»


— Коли закуплений за підтримки нардепа Дмитра Костюка земснаряд почне роботу щодо очищення русла річки Случ у межах нашої громади?

Микола Боровець: «У грудні 2021 року Баранівська міська територіальна громада закупила міні-земснаряд «Нептун-4». На його придбання для очищення річок Хомора і Случ із державного бюджету на рахунок Баранівської громади народний депутат Дмитро Костюк залучив півтора мільйони гривень. Понад рік Баранівська громада не могла знайти якісне обладнання, а потім внесла корективи повномасштабна війна.

Тільки в жовтні 2022 року розпочато роботи міні-земснарядом щодо чистки річки Хомора в Першотравенську Баранівської громади. За словами народного депутата, «спочатку почистять всю річку Хомору на Житомирщині до впадіння в річку Случ, а тоді перейдуть до Случі».

Станом на сьогодні Баранівська громада прочистила тільки 150 метрів річки Хомора. Тому, за таких умов, нині передати міні-земснаряд Звягельській міській громаді неможливо. Якщо такими темпами чистити, то нам цей земснаряд не перепаде й через 100 років.

Тому вивчаємо досвід інших міст України. Зібрана інформація буде врахована при розробці проєктно-кошторисної документації в майбутньому.

Проведення робіт з очистки річки — це довготривалий і недешевий проєкт, який потребує залучення спеціальної техніки та кваліфікованих фахівців.

Вивчаємо питання, як власними силами приступити до вирішення проблеми річки. Якщо знайдемо можливість, то хочемо закупити для цих потреб екскаватор із довгою стрілою.

Але, враховуючи реалії сьогодення, до закінчення воєнного стану в Україні ми не маємо змоги оплатити роботи навіть щодо розроблення проєктно-кошторисної документації».

Забудова поблизу Случі не порушує плану зонування міста


— Приватна забудова по вул. Богуна (фактично, на березі річки Случ) ставить під загрозу перспективи створення в майбутньому туристичного маршруту (чи просто благоустроєної паркової зони). Чи не планується там подальше виділення (продаж) земельних ділянок під приватну забудову?

Микола Боровець: «Відведення земельних ділянок та їх забудова проводиться, у відповідності до затвердженої містобудівної документації. Вказані в питанні відведення та забудова земельних ділянок проводилися, згідно з рішеннями міської ради у 2014 році та не порушують плану зонування міста, а саме: не входять до рекреаційної зони.

Рішенням міської ради від 22.04.2021 року №173 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості), з метою передачі її в постійне користування управлінню житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності міської ради, у межах вулиць Богуна, Надслучанської та Зарічної (уздовж річки Случ), орієнтовною площею — 6 га для організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів. Проєкти землеустрою — у стадії розробки».

«Ми повернули місту не стару назву, а історичну»


— Знаковою подією 2022 року для нашої громади стало повернення місту історичної назви Звягель. Дехто щиро радів, але багато містян досі з роздратуванням реагують на цю зміну...

Микола Боровець: «Пам’ятаємо, що ми повернули місту не стару назву, а історичну. Перейменування міста за волею царської влади часів Катерини ІІ несло в собі намагання перекреслити нашу історію, нав’язати свою, імперську, тобто назавжди викреслити з нашої свідомості українську ідентифікацію. В одному з документів катерининської епохи недарма підкреслюється, що факт перейменування Звягеля повинен сприйматися, як факт появи «нового города на Волині».

Таким чином перекреслювалася тисячолітня історія міста Звягеля та, за задумом Катерини ІІ, починалася для міста нова історія у складі російської імперії, в «об’єднанні ісконно руських земель».

Тема повернення місту історичної назви піднімалася неодноразово. Цікаво, що вперше з таким проханням містяни звернулися до міської влади ще у 1911 році. А потім були 20-ті, 30-ті, 40-ві, 90-ті роки ХХ століття. На початку 2000-х місцеві активісти повернулися до теми повернення місту історичної назви. У 2018 році, у зв’язку з російською агресією, ця тема зазвучала по-новому.

І от, нарешті, у 2022 році нам вдалося відновити історичну справедливість. Саме так ми всі з вами повинні сприймати факт повернення на географічну мапу незалежної України міста під назвою Звягель.

Повертаючи місту історичну назву, ми повертаємо свою історію, яку в нас було відібрано майже на два з половиною століття (227 років), і пишемо її далі.

Зазначу також, що цю ініціативу підтримали військові, зокрема, 30-ї ОМБр. «Ми всіх розірвемо за наш Звягель!» — такою була їхня реакція, коли ми привозили матеріальну допомогу на передову.

Перейменування топонімів на честь радянських діячів — продовження процесу декомунізації. У нинішній воєнний час — це дерусифікація, очищення українського простору від російсько-радянської пропаганди.

У Звягельській територіальній громаді протягом 2022 року перейменовано 88 вулиць, 32 провулки, 1 сквер».

У місті з’явилися нові жителі


Станом на 04.01.2023 р., на території Звягельської громади на обліку перебувають 2765 внутрішньо переміщених осіб. Із них:

— 2039 сімей;
— 1627 жінок;
— 1138 чоловіків;
— 810 дітей;
— 107 осіб з інвалідністю;
— 11 багатодітних сімей;
— 350 пенсіонерів.

Пріоритети на 2023 рік


Пріоритетом на 2023 рік є розвиток чистої енергетики в громаді, встановлення сонячних електростанцій у лікарні та Водоканалі, розвиток велосипедної інфраструктури, залучення старостинських округів до розвитку громади, розробка технічного завдання для створення індустріального парку та підтримка молоді.

Плануємо продовжити налагоджувати партнерські відносини із закордонними муніципалітетами, брати участь у грантових програмах та конкурсах, задля залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації проєктів сталого розвитку.

Ключові справи у 2023 році визначені Стратегією розвитку громади, а, власне, наміри на цей рік передбачені у Програмі економічного та соціального розвитку громади, яка сформована на підставі поданих галузевих пропозицій. Серед пріоритетних напрямків: підтримка підприємств критичної інфраструктури; будівництво та реконструкція мереж водопостачання та водовідведення; ремонт доріг та тротуарів громади; будівництво хірургічного корпусу; реалізація заходів з енергоефективності; залучення молоді до реалізації стратегії розвитку громади; створення позитивного іміджу громади.

Олег БРЮХАНОВ