Без погодження в «центрі прийняття рішень»: хто відповідальний за «великий переїзд» водолікарні?

Долю закладу мають визначити до 10 лютого

«Увага-увага! Великий переїзд! Ми пакуємо валізи і чекаємо Вас на новому місці!» — це повідомлення від Звягельської багатопрофільної лікарні, яке з’явилося в інфопросторі громади 29 січня, збурило звягелян. Йдеться про «переїзд» відділення відновного лікування, відомого як водолікарня, із будівлі по вулиці Житомирська, 91, до головного лікувального корпусу. Але нюанс: переїхала тільки частина медичних послуг, інші (серед яких лікувальні ванни, озокеритові процедури) — залишилися в старому приміщенні, на дверях якого повісили оголошення: «Відділення не працює».

Реакцією на десятки гнівних коментарів у Фейсбуці стало видалення допису про переїзд вже на ранок наступного дня, а у п’ятницю Микола Боровець скликав розширену нараду щодо цього питання. В обговоренні взяли участь міський голова, секретар міської ради, голови депутатських фракцій, генеральний директор КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня», його заступники, керівниця водолікарні, працівники виконавчих органів міської ради.

За словами міського голови та представників депутатського корпусу, із міською радою, як засновником КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня», ніхто ніяких змін не погодив. Тож на нараді зайнялися пошуком винних у самоуправстві та шляхів виходу із ситуації.

1. Де брехня, де правда?

Упродовж останніх декількох тижнів було оприлюднено абсолютно суперечливі повідомлення. Спочатку депутат міської ради Олександр Поліщук написав, що міська рада закриває водолікарню. Одразу ж на сторінці міської ради опублікували допис, що це «фейк». Тобто, брехня. Мовляв, довіряйте лише офіційним джерелам інформації. А ще через декілька днів знову ж таки на офіційному ресурсі (адже сторінку лікарні саме таким і слід вважати) розмістили оголошення про «великий переїзд».

Тож, як розібратися звягелянам: де брехня, де правда? Це — перше питання, але, мабуть, не головне. Бо значно важливіше інше: в якому приміщенні, в якому об’ємі й за які кошти надаватимуть послуги з відновного лікування?

1. «Водолікарню ми нікуди не дівали», —

розпочав доповідь про стан справ навколо відділення генеральний директор КНП Василь Борис. Він пояснив, що приміщення по вулиці Житомирській, 91 (на повороті на «Лубчицю»), не придатне для подальшої експлуатації, тому частину послуг перенесли до відремонтованого нещодавно 3-го поверху головного лікувального корпусу.

Якщо б цього не зробили, то КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» могло би втратити ліцензію від Національної служби здоров’я України й залишитися без державного фінансування. Але про все по черзі.

1. У приміщенні стоїть вода, є грибок і тріщини в стінах

Востаннє ремонт будівлі по вулиці Житомирській, 91, робили ще на початку 2000-х років. Як підкреслив Микола Боровець, при його попередній каденції. Тоді замінили систему опалення, поміняли дах, зробили дренаж і поточний ремонт всередині.

Але зараз Василь Борис називає це «малюванням губ».

Фото з архіву.

«У 2007 чи 2008 році виділили кошти й зробили поточний ремонт. Але ця будівля непридатна для використання, бо вона стоїть на болоті. Її неодноразово затоплювали грунтові води. Хоч це й дещо вдалося усунути за допомогою дренажу, в цокольному приміщенні постійно стоїть 30-40 сантиметрів води.

У 2021 р. проводили обстеження щодо перспектив хоча б поточного ремонту, та почалася війна і ці питання відійшли на другий план. Але навіть на той час ми усвідомлювали, що реабілітація повинна бути в місті», — каже Василь Борис.

Зараз, за висновками інженера-будівельника лікарні, які озвучив Василь Борис, будівля водолікарні має досить глибокі тріщини в місцях примикання несучих стін. Це становить серйозну проблему, бо їх ширина перевищує 5 мм. Це вказує, що конструкція будівлі втратила надійність, що може призвести до обвалу. Одна з тріщин, ймовірно, є наскрізною.

1. Відсутність інклюзії — одна з головних перепон

Без інклюзії лікувальний заклад функціонувати не може. Це — ліцензійна вимога. Якщо заклад не відповідає цим вимогам, то Національна служба здоров’я не дасть ліцензії й заклад не має права там проводити медичну діяльність.

Тому адміністрація КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» прийняла рішення перенести окремі послуги, які надають у відділенні відновного лікування, з аварійного приміщення на відремонтований 3-ій поверх головного лікувального корпусу. Таким чином дотримали вимоги щодо ліцензування й подальшого отримання державного фінансування на потреби лікарні.

«Раніше, коли ми одержували субвенцію і не було вимог щодо інклюзії, ми ще якось перебивалися, бо не було таких серйозних вимог. Із 2024 року ми одержали пакет «реабілітація», але все вперлося в те, що ми навіть не могли показувати це приміщення, бо це є порушення законодавства і порушення ліцензійних умов. На січень цього року в нас було заплановано два моніторинги: МОЗ і Національної служби здоров’я. В разі виявлення порушень дотримання ліцензійних умов, забирається ліцензія не тільки з цього виду діяльності, а й з усієї медичної практики в лікувальному закладі. Для розуміння: за оцінками минулого року 202 мільйони надійшло з Національної служби здоров’я. Тому ми змушені були перенести вид послуг, які підпадають під ліцензування, на 3-ій поверх і там уже працює відділення», — пояснює Василь Борис.

Окремі послуги «переїхали», а решта послуг, також необхідних громаді, опинилася за зачиненими дверима. Саме цим дорікали генеральному директору КНП міський голова, секретар міської ради й присутні на засіданні депутати. Хоча виглядає, як мінімум, дивним той факт, що комунальний заклад переїхав без погодження у «центрі прийняття рішень» — міській раді.

1. «Треба обговорити і прийняти правильне рішення», —

зазначив Микола Боровець.

«Бо рішення, які пов’язані зі зміною структури, відкриттям або закриттям структурних підрозділів у нашому КНП, — це винятково компетенція власника, міської ради, згідно зі статутом. Це — повноваження міської ради!

Ніхто таких повноважень не передавав, не змінював. Тому всі інші дії, намагання, заклики до великого переселення, це десь непорозуміння чи явні провокації. Сьогоднішня оцінка так виглядає. Тиждень тому робили роз’яснення з цього приводу. Але є певні працівники, певні люди в нашій громаді, які навпаки — підштовхують до непорозумінь і загострюють ситуацію в місті», — каже міський голова.

Він вимагав оприлюднення прізвища того, хто без погодження прийняв рішення про «великий переїзд» водолікарні. На що Василь Борис, який на час «великого переїзду» перебував у відпустці, відповів: «Я з цим розберуся всередині».

1. «Усі послуги повинні надаватися», —

підкреслив міський голова. Частина — в лікувальному корпусі; ті, які поки що не можна перенести, — у колишній будівлі. Хоча це деякою мірою може спричинити незручності для пацієнтів, адже вони, як правило, отримують направлення від лікаря на декілька видів процедур одночасно, і питання логістики тут відіграє важливу роль.

Поряд із цим Микола Боровець наголосив, що до 10 лютого робоча група повинна підготувати пропозиції, як діяти далі в питанні функціонуванні водолікарні, бо вже 12 лютого — сесія міської ради.

1. Водолікарня збиткова, але міська рада її дофінансовує

Для прикладу, у 2024 році дохід відділення становив понад 2,9 млн грн, видатки — майже 4,5 млн грн, відтак збитки за рік — майже 1,6 млн грн.

На оплату комунальних послуг витрачено 472 тис. гривень. Цифри озвучив на засіданні робочої групи Василь Борис.

Протягом останніх років (до 2024 року) із коштів міського бюджету частково (60%) дофінансовували видатки на оплату праці колективу відділення відновного лікування, бо не було пакету НСЗУ по амбулаторній реабілітації. Такий пакет з’явився у 2024 році.

У штаті відділення: лікарів — 1 посада (завідуюча відділенням), сестри медичні — 13, молодші сестри — 3, інший персонал — 6,5 посад: оператор котельні — 4,5 посад, сестра-господиня — 1 посада і гардеробник — 1 посада. Спеціалістів не медиків — 1 посада, фізичний терапевт.

За 2024 рік загалом надійшло коштів від наданих реабілітаційних послуг на суму 2 млн 929 тис. грн, у тому числі — платних послуг на суму 1 млн 706 тис., за договором із НСЗУ — 1 млн 221 тис. грн. Сюди входить — реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах (1 млн 58 тис. грн) та профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах (163 тис. грн).

«На сьогодні реабілітаційні послуги є пріоритетними, особливо — для військовослужбовців. У 2024 році за кошти міського бюджету в сумі 1 млн 750 тис. грн проведено капітальний ремонт 3-го поверху лікувального корпусу під реабілітаційні послуги в амбулаторних умовах, куди і планувалося перевести працівників відділення відновного лікування для надання, зокрема, таких послуг: лікувальний масаж для дітей та дорослих; апаратна терапія, магніто-лазерна терапія; пресотерапія; фізична терапія індивідуальна і групова та інших.

Бальнеологічні процедури, підводний душ-масаж, лікувальні ванни залишилися і надаються на платній основі у приміщенні відділення відновного лікування за адресою: вул. Житомирська, 91», — стверджує директор КНП.

Послугами водолікарні торік скористалися 1555 осіб (в середньому — 130 у місяць, по 6 — на зміну). Лікувальних ванн виконано 1255 — для 179 осіб (в середньому — по 7 ванн).

«У тому числі безкоштовно для військових, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, за рахунок коштів лікарні (водні процедури не оплачуються за пакетом НСЗУ) виконано 643 ванни, для 107 військових. Тобто, тільки 612 ванн проведено на платній основі для 72 чоловік на суму 97 тис. грн на рік», — навів статистику Василь Борис.

1. «Ми не маємо права залишити людей без послуг, поки не забезпечили альтернативу», —

зауважила секретар міської ради Оксана Гвозденко.

Вона також оперувала цифрами. «У 2020 році була створена комісія, яка дійшла висновку, що водолікарня має працювати. Щороку тут отримують послуги 1300-1600 осіб. Приміром, у 2023-му, коли населення громади в силу зрозумілих причин зменшилося, водолікарню відвідали 1661 особи.

Засновником КНП є міська рада — міський голова і 34 депутати, яких громада уповноважила приймати рішення. Але без відома вже в понеділок було на дверях оголошення, що відділення не працює. Нам не вистачає комунікації з громадою. Чому людей не підготували, чому люди про це не знають? Навіть я, яка тут працюю, не знала цього…

Відділення завжди користувалося великим попитом. Звісно, кошти від Національної спілки здоров’я — це дуже важливо, але вони — для відділення гострої реабілітації, тобто, це означає: якщо болить колінко, то туди вже направлення не дадуть», — зазначила вона.

1. Що треба для ремонту старої будівлі

Звіт про оцінку стану будівлі зачитав Василь Борис.

Потрібно виконати металеву обв’язку будівлі й залатати тріщини. Необхідно відновити пошкоджене асфальто-бетонне вимощення навколо будівлі, змонтувати дренажну систему та утеплити стіни нижче рівня вимощування, бо грибок на стінах цокольного поверху буде дедалі сильніше себе проявляти навіть після ремонту й опорядження внутрішніх стін. Зробити вентиляцію, бо існуюча не працює. Влаштувати систему підкачки каналізації, бо каналізаційний колодязь знаходиться вище рівня, і відвідувачі змушені відвідувати вуличний санвузол (там немає туалету, бо туалет нижче рівня стічних і грунтових вод).

Демонтувати існуюче покриття цокольного поверху з гіпсокартонних плит, зняти стару штукатурку й старе опорядження стель, виконати осушення та оброблення антисептичними та протигрибковими засобами з подальшим штукатурення, фарбуванням, шпаклюванням та облицюванням керамічною плиткою, тому що всі приміщення цього поверху сильно пошкоджені грибком, що дуже шкодить здоров’ю відвідувачів та працівників. Замінити сантехнічне обладнання всіх ванних кімнат із частковим ремонтом каналізаційних та водопровідних мереж, а також частково потрібно відновити освітлення та електропостачання. Виконати заміну мереж електропостачання, заміну покриття підлоги, керамічних плиток у приміщеннях ванних кімнат та цокольного поверху, виконати вимоги інклюзивності, згідно з ДБН.

Фото з архіву.

Встановити підйомник на другий поверх, у кабінет ЛФК, масажу та інші. Встановити підйомник до цокольного поверху, де виконуються бальнеологічні процедури та діють озокеритні кімнати. Або влаштувати новий вхід із підйомником. Частково розширити дверні прорізи, встановити тактильні елементи, вказівники зі шрифтом Брайля, поручні, провести ремонт сходів та встановлення внутрішніх пандусів, виконати капітальний ремонт кабінетів на 2-му поверсі, бо виникло дуже багато тріщин у зв’язку з просіданням будівлі.

Для більш детального визначення придатності будівлі до експлуатації необхідно залучення сертифікованих фахівців.

1. Які перспективи?

Це — одне з питань, над яким слід поміркувати робочій групі. Адже йтиметься про багатомільйонні інвестиції.

Від депутатки міської ради Людмили Тодорович прозвучала пропозиція перевести відділення у приміщення дитсадка №4, яке звільнилося й там є нормальні умови для функціонування закладу.

Микола Боровець запропонував обладнати лікувальні ванни … у підвалі — в укритті лікарні, де триває ремонт вартістю 15 млн грн.

Василь Борис окреслив перспективний варіант вирішення проблеми: будівництво нового 4-поверхового корпусу поряд із недобудованим хірургічним корпусом.

«Ми планували побудувати новий корпус на території між поліклінікою, лікувальним корпусом і новим хірургічним корпусом. На 1-му поверсі мало бути бальнеологічне відділення із реабілітаційним басейном і ваннами —  такі, як зараз є у відділенні відновного лікування. На другому поверсі — амбулаторна реабілітація, центр ментального здоров’я, власне з усіма приміщеннями, які відповідають умовам контрактування, що буде оплачуватися через НСЗУ. 3-ій поверх — стаціонар для реабілітації, щоб розширити ті послуги, які вже в нас є. 4-ий поверх — відділення неврології і відділення реабілітації після інсульту. Це відділення функціонує, але його треба однозначно розширювати. Таку концепцію розробили і хотіли її запропонувати замість того, що є зараз, і в що, я вважаю, недоцільним вкладати кошти, тому ми їх і не просили», — зазначив Василь Борис.

1. * * *

У десятках обурених коментарів звягеляни згадують закриту комунальну аптеку, бібліотеки, спроби закрити комунальну стоматологію. Є й такі побоювання: мовляв, закривають водолікарню, бо вже хтось приглядів перспективне місце, де невдовзі з’явиться приватна клініка чи, наприклад, готельно-ресторанний комплекс…

Олег БРЮХАНОВ