Цьогоріч у Звягельській громаді на 11% менше першокласників, ніж торік

Першого вересня 2025 року до шкіл Звягельської громади пішли 517 першокласників. Це на 66 менше, ніж торік (583). Загалом у 2025-2026 навчальному році кількість учнів у гімназіях і ліцеях громади станом на тепер становить 6566, що на 372 менше минулорічного показника (6938). Мережа закладів загальної середньої освіти у Звягельській громаді налічує 16 закладів, із них — дві філії (Дідовицька й Майстрівська). 517 першокласників сформували 23 класи. Таку інформацію «Звягель-інфо» надали в управлінні освіти і науки Звягельської міської ради.

Тенденція до скорочення кількості першокласників і учнів в цілому має місце в Україні впродовж останніх років. Голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що у 2025 навчальному році до перших класів українських шкіл пішли приблизно 252 тисячі дітей, що на 62 тисячі менше, ніж торік, коли першокласників було 314 тисяч. Він зауважив, що остаточні офіційні дані про кількість учнів з’являться після 5 вересня, коли школи завершать формування класів і подадуть звітність. Станом на сьогодні є лише оперативна інформація від місцевих управлінь освіти.

252 тисячі першокласників в Україні — це найнижчий показник за останні роки. Сергій Бабак пояснює це низькою народжуваністю і масовим виїздом дітей за кордон через війну. До прикладу, за першу половину 2025 року в країні народилися понад 86 тисяч немовлят, а померли понад 249 тисяч людей.

Спад у кількості першокласників є системним і триває вже декілька років. Якщо тенденція збережеться, мережа шкіл і надалі скорочуватиметься, особливо — в сільській місцевості й прифронтових регіонах. Це вплине й на доступність освіти, і на навантаження вчителів.

Порівняно з 2024 роком, на Житомирщині зафіксовано зниження кількості першачків на 13%. Це — третій найгірший показник по Україні після Херсонщини (мінус 22%) і Полтавщини (мінус 21%). Суттєве зменшення кількості першокласників також у Львівській (мінус 12%) і Кіровоградській (мінус 11%) областях.

Загалом на Житомирщині до освітніх закладів у цьому році вперше пішли 8500 учнів, тоді як торік було 9820. 

1. День знань у Звягелі

У всіх школах громади відбулися урочисті лінійки, організовані з дотриманням усіх вимог безпеки.

«Найбільш хвилюючим цей день став для маленьких першокласників, які офіційно розпочали свій шлях у світ знань. Урочисто вдягнені діти з квітами та ранцями стали головними героями свята. Для них цей день означає початок нової важливої сторінки життя — знайомство з азами грамоти, математики та іншими предметами.

Старшокласники, як завжди, допомагали малечі освоїтися у новому середовищі, демонструючи дружність та єдність шкільної спільноти.

Для учнів випускних класів цей День знань мав особливе значення – це їхній останній перший дзвоник у стінах рідної школи. Попереду у них відповідальний рік підготовки до державної підсумкової атестації та вибору майбутньої професії.

Перший дзвоник 2025 року в школах Звягельської міської територіальної громади став символом незламності українського духу та прагнення до знань навіть у найскладніші часи. Особлива подяка — освітянам за їхню невтомну працю, за те, що, незважаючи на всі труднощі, вони продовжують дарувати дітям знання та віру в майбутнє», — інформує про подію Звягельська міська рада.

1. Із 1 вересня 2025 року школи, де менше 45 учнів, не мають державного фінансування

Із 1 вересня 2025 року школи, у яких навчається менше, ніж 45 учнів, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів (таке рішення стосуватиметься лише 5-11-х класів). Це передбачає постанова Кабінету Міністрів №245 від 5 березня 2024 року. За даними порталу Education.ua, через це щонайменше 403 школи можуть реорганізувати або закрити.

Однак у серпні цього року депутати зареєстрували постанову, яка вимагає скасування цієї норми, повідомив у своєму Telegram-каналі голова освітнього комітету Сергій Бабак.

Рішення — закривати або не закривати малокомплектну школу кожна конкретна громада ухвалюватиме самостійно. Адже, в разі припинення фінансування з державного бюджету територіальні громади можуть забезпечувати їх коштом місцевих бюджетів.

Перший варіант — змінити статус школи на початкову. Другий — перетворити школу на філію, приєднавшись до опорної школи.

Постанова Уряду була ухвалена ще на початку 2024 року. У громад було півтора року, щоб оптимізувати свою освітню мережу: організувати підвезення учнів, подати запити на субвенції для придбання автобусів, перереєструвати школу на початкову. Третій варіант — це фінансувати школу з бюджету громади. Четвертий варіант — це закриття школи.

1. Чому вирішили припинити фінансувати малокомплектні школи

У Міністерстві освіти і науки України вважають, що в школах, де менш ніж 45 учнів, кількість дітей в одному класі може виходити замала, і це «не дає їм належного рівня взаємодії одне з одним». Крім цього, у таких закладах вчителі часто викладають свої непрофільні предмети, що знижує якість освіти.

1. Що просять депутати у Кабміну

Верховна Рада своєю постановою звернеться до Кабінету Міністрів з вимогою змінити урядове рішення та привести його у відповідність із законом з неухильним дотриманням норм про мінімальну наповнюваність класів. Із наступного 1 вересня мають перестати фінансувати школи, де навчається менш, ніж 60 дітей. Народні депутати вважають, що урядова постанова була виписана некоректно, адже на сьогодні в Україні існують різні типи освітніх закладів: гімназії, у яких за законом може бути 45 дітей; ліцеї повного циклу, де достатньо 55 учнів; ліцеї з гімназією без початкової школи.

1. Чому шкільна карта України змінюється

Освітня карта країни вже декілька років поспіль скорочується. Так, у 2020-2021 навчальному році в Україні діяло 14815 шкіл. У вересні 2024-го їх залишилося лише 12268. Згідно з аналітикою Education.ua, кількість малокомплектних шкіл, які закривають чи реорганізовують із 1 вересня 2025 року (за даними обласних департаментів освіти) є такою: Волинська — 26; Рівненська — 21; Житомирська — 24; Чернігівська — дані відсутні; Сумська — 33; Харківська — 19; Луганська — 0; Донецька — 5; Запорізька — дані відсутні; Дніпропетровська — 8; Полтавська — 18; Київська — 10; Черкаська — 40; Кіровоградська — 16; Миколаївська — 22; Одеська — 7; Херсонська — 2; Крим — дані відсутні; Вінницька — 22; Хмельницька — 32; Тернопільська — 32; Івано-Франківська — 8; Чернівецька — 4; Закарпатська — дані відсутні; Львівська — 54.

Найбільше скорочення шкіл, зокрема в сільській місцевості, — у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. За даними МОН, за останні роки кількість шкіл у селі скоротилася на 20%. 

1. Які можливі наслідки закриття шкіл

Рішення Уряду про припинення фінансування малокомплектних шкіл ставить перед громадами складне завдання: або реорганізувати школи, знизивши ступінь (залишивши, наприклад, лише початкові класи), або ж остаточно їх закрити.

Дітей із закритих шкіл можуть возити до опорних закладів. Але в громадах можуть виникати перебої з постачанням пального для шкільних автобусів. Тож технічно забезпечити доступ до якісної освіти для всіх дітей, особливо в умовах інфраструктурної нерівності, — завдання надзвичайної складності.

Після закриття або реорганізації шкіл частину педагогів можуть перевести до інших закладів, але лише за наявності вакансій. Тож, імовірно, декому доведеться шукати нову роботу або взагалі змінювати професію (якщо в їхньому регіоні потрібних пропозицій не буде). Нагадаємо, освітня система вже потерпає від нестачі кадрів: за останні шість років кількість учителів скоротилася на 16,2 %.

1. Що далі?

Як пояснюють в Уряді, нова політика покликана оптимізувати шкільну мережу, зменшити витрати та підвищити ефективність освітнього процесу. Зокрема, в Міністерстві освіти і науки звертають увагу на те, що вартість навчання одного учня в сільській місцевості значно вища, ніж у місті — в середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. У деяких громадах витрати сягають понад 51 тис. грн. Водночас результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими, ніж у міських школярів. 

Нагадаємо, з 1 вересня 2026 року держава припинить фінансування шкіл, у яких навчається менше, ніж 60 учнів. А з 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менше як 25 учнів.

Олег БРЮХАНОВ

Фото Звягельської міської ради