ПОДЯКА МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

Доброго дня, шановна редакціє!
Пише вам постійна читачка газети Наталія Сукач.
Отримавши у п’ятницю, 30 жовтня, номер вашої газети, я, як звичайно, прочитала її від «А» до «Я». Стаття «Скоро галузь медицини стане критичною точкою» мене вразила до глибини душі.
Ви знаєте, за всю медицину міста, звичайно, сказати не можу. А от за дитяче інфекційне відділення, яким керує досвідчений лікар, майстер своєї справи і просто Людина з великої літери, Людмила Адамівна Кордон, я можу сказати з впевненістю.
Наша перша дитина, донька, була довгожданою і дуже бажаною. Знаємо, що з появою дитини з’являються нові турботи, а найголовніше — турботи про її здоров’я.
Коли доньці було 10 місяців, ми вперше потрапили до інфекційного відділення з діагнозом ларингіт. Стан дитини був вкрай тяжким. І саме тоді я вперше познайомилася з лікарями відділення — Л.А.Кордон та Н.О.Бистрицькою, медичними сестрами. Завдяки їм дитина одужала, а я, як мати, отримала багато порад, як уберегтися, запобігти, і які міри приймати в цій ситуації.
Був також випадок, подібний тому, про який сказано у вищезгаданій статті. Дитину забрала «швидка» в інфекційне відділення з підозрою на менінгококову інфекцію. Відразу були прийняті необхідні міри, і вже на наступний день доньці стало набагато краще. Слава Богу, діагноз не підтвердився. Але я бачила, як турбувалися про стан здоров’я дитини, жоден медпрацівник не стояв осторонь.
Ми вже маємо і сина. Екологія посприяла тому, що у дітей дуже ослаблений імунітет, а через те хворіють вони дуже часто. І кожного разу звертаюся саме сюди, у дитяче інфекційне відділення. Іду сюди, бо знаю, що довіряю найцінніше, що у мене є, — здоров’я моїх дітей — компетентним спеціалістам, мудрим порадникам, Яка б не була зайнята Людмила Адамівна, вона завжди вислухає, уважно огляне моїх діточок, призначить ефективне лікування. Бачу, що завжди цікавиться новинками медицини, відвідує курси підвищення кваліфікації, завжди йде в ногу з часом. А тому назвати її лікарем із непрофесійним ставленням до роботи (як було сказано у статті), — це взагалі якийсь нонсенс.
А про медичних сестер хочу сказати окремо. Саме вони і вдень, і вночі (можна так сказати) чесно несуть свою варту, виконують свій обов’язок, по-материнськи відносяться до своїх маленьких пацієнтів. А особливі слова вдячності хочеться сказати медсестричкам, які безпосередньо нам допомагали, прокапували, ночами збивали температуру, проводили фізіотерапевтичне лікування і просто добрим словом підтримували, — Любові Михайлівні Коркач, Надії Петрівні Чумак, Зінаїді Іванівні Коваленко, Інні Валентинівні Пісоцькій, Світлані Михайлівні Лодзяновій.
А Вам, шановні Людмило Адамівно, Наталіє Олександрівно, низький уклін за вашу невтомну працю, за Ваші золоті руки, за Ваші мудрі поради від наших діточок і від нас, батьків, особисто. Вдячні вам пацієнти. Нехай Бог Вас береже і за Ваш почесний труд відплачує сторицею.