23 ЛЮТОГО — ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ

23 лютого Указом Президента України встановлено свято — День захисника Вітчизни. У цей святковий день вшановуємо тих, хто в часи Великої Вітчизняної війни проявив героїзм і мужність, високе почуття патріотизму, захищаючи свою Батьківщину, і здобув перемогу.
Відзначаємо тих, хто обрав професію військовослужбовця, хто стоїть на сторожі священних рубежів держави і зміцнює її обороноздатність. Такі поняття, як любов до Вітчизни, честь і вірність військовому обов’язку, від дідів і прадідів споконвіку передавалися у спадок синам і внукам.
Ветерани війни, старше покоління впевнені, що наші діти і онуки, які беруть приклад з попередніх поколінь військовослужбовців та продовжують бойові і трудові традиції, зуміють забезпечити непорушність кордонів України.
Захист Вітчизни і її кордонів — священний обов’язок кожного громадянина держави. Історія будь-якої країни свідчить, що її кордони надійно захищені сформованими Збройними силами для виконання цього завдання.
Відзначаючи 23 лютого, як День захисника Вітчизни, ми відзначаємо і День Радянських Збройних сил, які народилися в боях із внутрішньою і іноземною військовою контрреволюціями, і пройшли через горнило Громадянської і Великої Вітчизняної воєн.
Дві дати ХХ століття назавжди увійшли в історію людської цивілізації — 22 червня 1941 року і 9 травня 1945 року. Їх розділяють 1418 днів і ночей, обпалених полум’ям жорстокості, руйнівної і кровопролитної війни. А об’єднує їх героїчна боротьба Радянського Союзу, всього народу з фашистською Німеччиною і її союзниками.
За бойові подвиги на фронтах Громадянської війни біля 15-ти тисяч бійців і командирів нагороджені вищою, на той час, відзнакою Батьківщини — орденом Червоного Прапора. А в роки Великої Вітчизняної війни 7 мільйонів радянських воїнів відзначені урядовими нагородами. Більш ніж 11 тисяч із них одержали звання Героя Радянського Союзу, у тому числі 2438 радянських воїнів, які відзначилися при форсуванні Дніпра за визволення столиці України — Києва.
Після розпаду Радянського Союзу, на основі найбільш оснащеного угрупування військ, яке базувалося на території України, були створені Збройні сили України, як незалежної держави.
Сьогоднішній стан Збройних сил України з болем у душі приймають ветерани Великої Вітчизняної. Фронтовикам не зрозумілі принципи «реформування» армії, заміна призиву на дійсну військову службу комплектуванням Збройних сил за контрактним принципом.
Служба в армії за контрактом для молодих хлопців не має духовного сенсу, ідейного і морального напрямків, виховання у військовослужбовців патріотизму і впевненості у правоті свого діла — невід’ємних якостей захисника Вітчизни.
Зараз в Україні проживає багато поколінь людей, які пройшли школу Радянської Армії і військово-морського флоту, ветеранів війни, праці, військової служби, для яких армійська і флотська служба була справжньою школою чоловічої зрілості, духовного виховання, фізичного загартовування і професійної військової виучки.
Збройним силам України сьогодні потрібні нові традиції, які відповідають новому етапу їх розвитку. Але неможливо відмовлятися від тих, які стали славною історією і зміцнюють єдність армії і народу.
Зберегти пам’ять про мужність і відвагу солдат і командирів Збройних сил в серцях наступних поколінь — патріотичний обов’язок перед тими, хто загинув у боях за свободу і незалежність Батьківщини, за захист їх державних інтересів, хто з честю виконував інтернаціональний обов’язок, хто достойно проніс горде звання Захисника Вітчизни.
Міська організація ветеранів, голови первинних організацій військових частин постійно підтримують зв’язки з управлінням виховної роботи місцевого гарнізону. Ветерани війни Федірко Микола Лукич, Ребель Арон Вольфович, Палажченко Володимир Андрійович, Максимов Василь Федорович, Довгаль Юрій Сергійович, Тимоха Іван Онисимович, Карпов Віктор Миколайович та інші являються частими гостями у колективах військових частин, діляться своїми спогадами, як вони виконували свій обов’язок, захищаючи Вітчизну.
Зі святом вас — Днем захисника Вітчизни!