БАРДАК НА ВУЛИЦІ ВОЙКОВА ПРИБРАЛИ. РАЗОМ З РУЇНАМИ

БАРДАК НА ВУЛИЦІ ВОЙКОВА ПРИБРАЛИ. РАЗОМ З РУЇНАМИ

Руїни в районі автовокзалу на вулиці Войкова, 9, багато років привертали увагу людей. Для напівзруйнованих приміщень, зведених ще до війни, у якусь мить час ніби спинився — тут ніхто нічого не будував, старі приміщення не зносили. Городяни пам’ятають, як понад десять років тому тут працював олійний цех, згодом — млин. Останніми роками руїни стали притулком для безхатченків, наркоманів та п’яниць. Щодня цю картину споглядали приїжджі, адже через дорогу розташований автовокзал. Декому з людей, щоправда, таке сусідство було «на руку» — безсоромники влаштували собі тут безкоштовну вбиральню просто неба, несвідомі городяни завалювали територію сміттям… Усі ці «принади» щодня споглядали з вікон мешканці приватних будинків, розташованих за декілька кроків, люди дихали неприємними випарами, посеред розбитих пляшок та використаних шприців бавилися маленькі діти. Багаторічні скарги жителів та їх звернення до влади вирішити проблему, несподівано дали результат — цими днями руїни демонтували.
Головна причина, чому так довго на місці колишньої олійні влада не могла навести лад, полягає у з’ясуванні питання: а хто ж є господарем на цій території? Як розповів секретар міської ради Володимир Федорчук, у 2004 році нерухомість була зареєстрована як безхазяйне майно і взята на облік. Через рік, відповідно до закону, за рішенням міськрайонного суду приміщення були передані у комунальну власність територіальної громади. Влада планувала знести руїни і побудувати на їх місці, поруч із лікарнею, нову станцію швидкої допомоги.
Руїни вже навіть почали демонтувати, втім з’явився інший власник — ВАТ «Колодянський бекон», який оскаржив у апеляційному суді Житомирської області рішення Новоград-Волинського суду. На початку 2008-го міськрайонний суд заборонив владі вчиняти демонтаж будівель. Судовий процес донині не завершений — сьогодні справа знаходиться у вищому адміністративному суді України. Коли саме вона буде розглянута — невідомо. Попри це, влада вирішила нарешті відреагувати на численні скарги мешканців вулиці Войкова. У квітні було прийняте рішення виконкому, згідно з яким вже вдруге розпочали демонтаж будівель з метою наведення порядку на занедбаній території.
— Приймаючи рішення про демонтаж залишків приміщень та ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища поруч із ними, ми керувалися приписами санстанції, комісії з надзвичайних ситуацій, оцінками експертів, — розповів міський голова Микола Боровець. — У їх висновках йдеться про небезпеку для життя і здоров’я людей. Повинен сказати, що дане рішення далося непросто. Був дзвінок від високопоставленого керівника з проханням віддати цю територію, але вона є власністю громади, тому — жодних розмов із цього приводу. За цей час змінилося багато власників, два роки тому вони приїжджали з рішенням третейського суду, згідно з яким руїни належать їм. Для мене цей факт став доказом того, що у нашій країні гроші вирішують усе.
Розпочати роботи з демонтажу було справді непросто — влада зустрілася із серйозним супротивом опонентів у майновому спорі. «Увесь комплекс робіт ми змушені здійснювати під охороною — через погрози опонентів, — розповів Микола Боровець. — Розпочали роботу з однією підрядною організацією, їх працівників залякали, тепер працюємо з іншими».
Пересічні городяни — свідки конфліктної ситуації — розповіли, що в’їзд техніці на територію приватні особи загородили автівкою, відстоювати свою позицію приїхали з охоронцями. Сергій Касьян представився як власник будівель, прибув із документом — показав журналістам витяг із реєстрації права власності на нерухоме майно, виданий у міському бюро технічної інвентаризації.
— На сьогодні справа перебуває у судовому порядку. Якщо суд визнає, що це не моє, — нехай забирають. Але це майно належить сьогодні мені, а влада руйнує його без жодних на те прав, — Сергій Васильович виявився небагатослівним.
У відповідь на такі звинувачення представники влади відповіли, що діють виключно в інтересах людей, і на території, що належить територіальній громаді, збираються побудувати об’єкт, важливий для міста. Вартість робіт з демонтажу, за словами міського голови, складає 25 тисяч гривень. Щойно вони будуть завершені, очищену територію загородять парканом, а будівництво станції швидкої допомоги влада планує розпочати, не чекаючи рішення суду. Заступник головного санітарного лікаря Василь Будник розповів, що принципова згода санепідеміологічної служби на це будівництво ­отримана. Наразі, окрім рішення суду, невідомо ще одне — де влада візьме гроші на реалізацію проекту. Втім, це вже інша історія.
Юлія КЛИМЧУК