ПОМИНАННЯ 35/2010

26 серпня минуло 3 роки, як пішла з життя Надія Олександрівна ПРИТОЛЮК

Ти в далеку дорогу пішла,

Звідкіля вже ніхто не вертає.

Нехай рідна земля береже твій вічний сон,

Ми про тебе завжди пам’ятаємо.

Царство тобі Небесне.

Земля хай буде пухом.

Вічно сумуючі рідні, друзі

28 августа — 3 года со дня трагической гибели Анатолия КОТЮКА

Горе выжгло душу в пепел,

Муки боли разносит ветер,

И тоска кружится в доме,

Но Душа твоя на воле.

Любим, помним, верим, знаем,

Что Душой живёшь ты с нами.

Прикоснуться лишь не можем,

Оттого и боль нас гложет.

Ты рядом, здесь, и нет тебя.

Скорбят и помнят все друзья.

Семья смириться лишь не может,

Что там — ты есть, здесь — нет тебя.

Жена, дочь, мама, сестра, родные

27 серпня — 40 днів, як трагічно пішла з життя Тамара Анатоліївна Осипчук

13.03.66 — 17.07.10

Хто знав її, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі син, рідні та близькі

2 вересня — 40 днів, як пішов з життя чоловік, люблячий батько і дідусь Олександр Тимофійович КРАВЧУК

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти в наших серцях.

Дружина, діти, зять, внучка

28 августа — три года, как ушла от нас Евгения Ивановна Репейкина

Господи, прости ей все грехи и открой ей врата Рая для ее души.

Скорбящие родные

Йосип Романович Свинарський. 24 серпня виповнилося 4 роки, як перестало битися серце найріднішої нам людини

Минає час, а біль непоправної втрати не стихає. Пам’ятаємо, сумуємо.

Дружина, син, онуки

29 серпня минає 9 днів, як немає з нами найдорожчого та найріднішого татка, і прекрасної людини Петра Миколайовича Гордієнка

Де знайти слова на землі, щоб висловити біль наших сердець? Ллються сльози, тужить серце і тремтить душа, і скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема… Царство Небесне, вічний спокій його душі.

Вічно сумуюча дочка і вся рідня

28 серпня минає рік, як смерть забрала від нас рідного Олександра Сергійовича Осадчука

Рік, як ти пішов від нас,

З життям так рано розлучився,

Та знай, наш рідний, що в серцях у нас,

Навіки ти лишився.

Яка глибока в серці рана,

Який нестерпний біль в душі,

Як нам тебе не вистачає,

Як ми тебе завжди чекали.

Без тебе нам життя не миле,

Затьмарилося небо, сонце, зорі,

Журбою огорнулися всі дні.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, син, всі рідні

30 серпня — 9 днів, як пішла з життя наша дорога мама, бабуся, прабабуся Марія Іванівна Кононенко

Скільки б не минуло часу, завжди будемо пам’ятати, любити і згадувати тебе. Як всім нам бракує тебе, твоєї усмішки, мудрої поради, твого тепла. Царство Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки

28 серпня минає рік, як перестало битися серце нашого доброго чоловіка, батька, дідуся Миколи Леонідовича ЧереднИка

Минає рік, а біль непоправимої втрати не стихає в наших серцях. Нехай всі, хто знав тебе, дружив, працював з тобою, згадають і пом’януть добрим словом. Земля хай буде пухом і вічне Царство на Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди в наших ти серцях.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та вся рідня