ПОМИНАННЯ 50/2010

ПОМИНАННЯ 50/2010



























































13 грудня виповнилося б 100 років з Дня народження нашому дорогому татові, дідусеві, прадідусеві Андрію Тимофійовичу КЛЮЧНИКУ


Але тобі не судилося дожити до цих років...

32 роки, як ти пішов на Небеса.

Дорогий наш, сумуємо, пам’ятаємо, любимо.


Діти, внуки, правнуки



11 декабря — 3 года, как ушел из жизни дорогой наш отец, муж, дедушка, сват Николай Егорович ВАСИЛЕВИЧ


Светлая память навсегда останется в наших сердцах. Все, кто знал Николая Егоровича, — вспомните и помяните добрым словом. Болит сердце, плачет душа. Боль нашей потери не проходит. Твоя добрая душа, нежное сердце, рабочие руки не находили покоя, теперь ты будешь в Царстве Небесном и вечно жить в наших сердцах.


Скорбящие жена, дочь, сын, невестка, внуки, сваха



10 грудня минає 4 роки, як немає з нами дорогої нам мами, бабусі, сестри Лідії Миколаївни ГРУШЕНКО


Немає в світі таких слів, щоб висловити наш сум. І скільки б не минуло часу, ми завжди будемо пам’ятати тебе. Твій світлий образ, рідненька, — завжди з нами. Спи спокійно, Царство тобі Небесне. Хай земля береже твій сон. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі діти, онуки і всі рідні



І не забути, і не повернути...


12 грудня — 18 років, як пішов у вічність Сергій Йосипович СВИНАРСЬКИЙ


29.01.1973-12.12.1992 рр. Минає час, а біль та сум залишаються. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідної нам людини. Вічна пам’ять про нього залишиться в наших серцях навічно, Царство Небесне і вічний спокій його душі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі мама, син, брат із сім’єю



14 декабря — 10 лет, как трагически погибли Александр и Андрей БИЛЯЕВЫ


Светлая память о вас навсегда останется в наших сердцах…Помним, любим, вы всегда с нами…


Родные, близкие



14 грудня минає 40 днів, як покинув земне життя Леонід Васильович БОРИСЮК


Час ніколи не загоїть біль в наших серцях. Кожен день — ти з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай свята земля береже твій вічний сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть. Хто забув, — згадайте.


Сумуючі дружина, діти, онуки, всі рідні



11 грудня минає 40 днів, як пішла у вічність найдорожча у світі людина — мама, бабуся, прабабуся Ольга Христопонівна ПІВЕНЬ


Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.


Вічно сумуючі рідні



14 грудня минає рік, як немає з нами дорогого чоловіка, тата, дідуся та брата Георгія Васильовича ПЕЛЕШКА


Скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе, а Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять.


Дружина, діти, невістка, зять, онуки та вся рідня



10 грудня минає 11 років, як раптова смерть обірвала життя нашого дорогого сина, батька, брата, чоловіка Андрія Петровича ЯКОВЕНКА


Біль втрати ніколи не згасне у серці, нам дуже тяжко без тебе. Царство тобі Небесне, дорогий наш.


Сумуючі мама, тато, сестра, брати, діти, дружина



13 грудня минає рік, як немає з нами найдорожчої людини — Віктора Петровича ЯКОВЧУКА


Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити...

Лишився біль... Печаль одна...


Вічно сумуючі дружина, діти



15 декабря — 2 года, как ушёл из жизни наш сын, брат, дядя Василий Владимирович ЖЕРНОВ


Жизнь прошла, как мгновенье,

Ты ушёл молодым.

Не забудем тебя никогда,

Будешь в наших сердцах навсегда.


Вечно скорбящие мама, сестры, швагры, племянники



13 грудня минає рік, як немає з нами Владислави Степанівни Самофалової


Здається нам, що десь в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до Бога,

Щоб Рай був там тобі на небі,

Любов щоб наша тебе гріла,

А пам’ять на землі зоріла.


Вічно сумуюча рідня



2 декабря — 5 лет, как ушла из жизни Людмила Борисовна НИЧИПОРУК


Все, кто помнит, — помяните,

Низко головы склоните.

Только слёз, лишь слёз не надо,

Память — лучшая награда.


Скорбящие родители, дети, сестра


 

8 грудня минуло 9 днів, як обірвалося життя нашої люблячої матусі, бабусі та сестри Галини Андріївни СРЕБНЮК


Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми зламати Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — ти була найкращою в світі матусею. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Прости, матусю, що ми тебе не врятували, сто раз прости!

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі донька, онуки, сестра та її родина