ПОМИНАННЯ 6/2011

ПОМИНАННЯ 6/2011



























































14 лютого минає 2 роки, як перестало битися найрідніше та найдорожче малесеньке серце нашої донечки Ірочки ЦИМБАЛЮК


Два сумних роки ти вже далеко від нас, а ми і досі не можемо в це повірити. Все нагадує про тебе. Так не вистачає доброї, веселої і такої дорогої дитини. Ріднесенька, як хочеться почути твій сміх. Як хочеться обійняти тебе, хоча б на мить. Як сильно болить душа... Час не в змозі загасити біль від такої важкої втрати. Ти завжди з нами, люба донечко. Будемо завжди любити, пам’ятати та молитися... Земля хай буде тобі пухом і вічне Царство на Небесах.


Сумуючі та люблячі папа, мама, братики Єгор та Саша, всі рідні



12 лютого минає 11 років, як пішла з життя Розалія Адамівна СЕРГЕЄВА із села Чижівки, а 14 лютого минає 9 років, як пішла з життя Надія Степанівна ОПАНЧУК із села Ярунь


Рідні наші, пам’ять про вас залишиться назавжди з нами. Ніколи не забудемо вашу турботу, добрі і щирі серця. Царство Небесне вам і вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі дочка, син, онуки, правнучка



5 лютого минуло 40 днів, як пішов у вічність Анатолій Григорович МЕЛЬНИК


Нехай свята земля дарує тобі вічний спокій. Пробач, що не змогли захистити тебе від нелюдів.


Діти, онуки



10 лютого минуло 40 днів з дня смерті Анатолія Олександровича ДОЩИНСЬКОГО


Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Ніколи не забудемо твою турботу, добре і щире серце. Царство Небесне тобі і вічний спокій.


Сумуючі дружина, діти, онуки, зять, сестри, рідні



11 лютого минає рік, як пішов з життя Василь Борисович КОСТЮК


Щемить душа і капає сльоза.

Немов могутня лапа тисне груди.

Тебе із нами рік, як вже нема,

А туга нас не покидає й смуток.


Дружина, діти, онуки



11 лютого — рік, як пішов у вічність Руслан Аркадійович РОМАНЧУК


Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити.

Лишився біль, печаль одна...

У наших серцях ти назавжди.

Царство Небесне і вічний спокій.


Сумуючі дружина, сини і вся родина



30 січня нашу сім’ю облетіла страшна звістка — обірвалося життя нашого любого, ріднесенького татуся, дідуся Миколи Петровича Гнітецького із села Сусли


Як важко і сумно стало жити без Вас, як нам вже не вистачає батьківського слова, поради, усмішки, вашого завжди радісного погляду. Ваша добра душа, ніжне любляче нас серце, працьовиті руки не знаходили спокою до останнього дня. Пам’ять про Вас, вашу любов, батьківське тепло буде вічно жити у нашій пам’яті і серцях. Земля вам хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Ви — серед нас, Ви — завжди з нами!


Вічно сумуючі діти з сім’ями, онуки і дружина



14 лютого минає рік з дня смерті Антоніни Федорівни ХОМЕНКО


Горбок землі мовчить, як все довкола,

І огортає душу тихий жаль,

Що не побачимо ніколи

Ні твою радість, ні твою печаль.

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла над землею.

У світі серед безлічі облич

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.


Вічно сумуючі чоловік, сини, невістки та онуки



14 лютого минає рік, як немає з нами дорогої сестри, люблячої хрещеної, найдорожчої людини Антоніни Федорівни ХОМЕНКО


Печаль не проходить,

І серце нестерпно болить.

Навіщо покинула нас, дорогенька,

Як тяжко без тебе нам жить.

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.


Сумуюча родина Степових



Дні ідуть, місяці біжать,

А роки летять...


13 лютого минає 10 років, як перестало битися любляче і щире серце найдорожчої для нас людини Петра Івановича ПОДЕЙКА


Низько вклоняємося перед Твоєю світлою пам’яттю. Вічний Тобі спокій, Царство Небесне.


Сумуючі дружина Валентина, діти Олена, Марина, онуки, зяті



14 лютого минає 40 днів, як нема з нами чоловіка, батька, дідуся, прадідуся Василя Івановича ШАПРАНА із села Ужачин


Світла пам’ять про тебе назавжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою.


Сумуючі дружина, дочки, зяті, 6 онуків, правнучка, правнучок



7 лютого минуло 9 днів, як забрала смерть життя Ніни Антонівни НЕСТЕРУК


Згасла свічка, зів’яли квіти,

Нема без тебе світла і тепла.

Скажи нам, люба, як без тебе жити,

Як зрозуміти, що тебе нема.

Спи спокійно, рідненька моя мамо.

Царство Небесне,

Вічний спокій

І наша вічна пам’ять.


У вічній скорботі син, невістка, онуки, люба сестричка, племінники, рідні, друзі



14 лютого — 40 днів розлуки, жалю і гірких сліз, світлої пам’яті нашої рідної, дорогої матусі Анастасії Василівни ГОРБАТЮК


Ви пішли із життя, а нас залишили всіх у скорботі й печалі. Безутішне горе наше. Затьмарилось сонце, небо, зорі, журбою огорнулися всі дні. Як жити, рідна, нам без Вас. Тепер скажіть?..


Вічно сумуючі син, дочки з сім’ями, внуки, правнуки



7 лютого, на 89-му році, пішов з життя наш дорогий батько, дідусь, вчитель з багаторічним стажем, учасник бойових дій Ісак Маркович КЕСЕЛЬМАН


Тепло душі твоєї залишилося разом з нами. В серцях людей залишився слід, пам’ять про тебе вічно жива.


Сумуючі сини та їх сім’ї