ЗАПИТАННЯ ДО СВЯЩЕНИКА

НА ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДАЄ ІГУМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ — АЛІПІЙ:
— Благословіть, отець Аліпій, я після сповіді впадаю в ті ж самі гріхи, в яких сповідалась, тоді мене огортає така смута, що мені совісно дивитись на ікони, і я перестаю молитись. Знову сповідаюсь, і знову ті ж самі гріхи. Чи довго Господь зможе мені прощати, і чи не є це глузування над сповіддю?
— Господи, благослови! Вже неодноразово наводив у дописах давню повість, здається, з Лавсаїку, про старця, котрий настановлював своїх учнів. Спитав учень преподобного: — Отче, я пав! Що мені робити? — Здіймайся, — каже старець. — А як знову впаду? — Знову підіймайся, — відповідає святий. — А якщо я багато разів на день впаду?— Кожного разу здіймайся!
Маєте, як впали у гріх, піднятися, а не валятися у тій багнюці і скиглити: «Ой! Що буде?!» Господь сказав: «У чому застану, в тому й судитиму!». Робіть висновки.
— У мене таке питання: з недавніх пір у моїй голові блукає думка, щоб піти в монастир. Мені 23 роки, я незаміжня, і ні з ким не зустрічаюся. Дуже люблю ходити до церкви і молитися. Розумію, що кожен ­прожитий мною день, — це безліч гріхів. Намагаюся не грішити, але поки дуже важко. З іншої сторони, розумію, що чернецтво — дуже відповідальна річ, і не знаю, чи зможу жити так, як живуть монахи. Не знаю, що робити і з ким поговорити на цю тему. Може, Ви зможете мені щось порадити?
— Господи, благослови! Поки можу порадити дві речі: читати книжки про чернече життя та попроситися у відпустку пожити на послуху у монастирі. ПРИ ЦЬОМУ — МОЛИТИСЯ І ТРИМАТИСЯ ЧЕРНЕЧОГО ПРАВИЛА. Там далі саме проясниться.
— Доброго дня, отче Аліпій, хочу вас запитати: рушники на ікони до Вінчання повинна вишивати наречена чи хтось інший, чи взагалі немає різниці, хто буде вишивати? Наперед вдячна за відповідь.
— Господи, благослови! Церква такі речі не регламентує, але слов’янський звичай покладає вишивання весільних рушників на майбутню наречену. Повинна їх починати ще змалку.
— Дозвольте запитати про погляд на таїнство освячення місця житла та інших освячень. Освячують. Освячене з цього моменту охороняється Янголом-охоронцем. Але коли твориться богохульство та безчинство, інші гріхи, то Янгол залишає освячене без охорони. А тоді? Потрібно знову освячувати?
— Господи, благослови! По-перше, Церква не знає такого «таїнства освячення місця житла», бо у нас лише сім Таїнств: Хрещення, Миропомазування, Покаяння, Вінчання, Маслособорування, Священства, Причастя. По-друге, якщо освятити житло, то в ньому вже не можна буде жити, а тільки молитися, бо це буде освячене місце, як церква. По-третє, є Чин благословіння житла для вселення в нього, і сам цей молебінь побудований таким чином, що з нього стає ясно, що насправді не стільки самі стіни мають благословіння, скільки вимолюється благословіння на проживання конкретних людей. А вже їхні Ангели-охоронці за їхніми молитвами і благочесним життям будуть допомагати пожильцям в оселі.
Отже, квартиру чи будинок благословляти для одних і тих же пожильців треба лише раз. А вже, як зміняться, то для них потрібно знову служити молебінь.