ПОМИНАННЯ 11/2011

4 березня, на 64 році, пішов з життя наш дорогий брат Станіслав Янович НІЗЕЛІК

Тепло душі твоєї залишилося разом з нами. Нехай свята земля дарує тобі вічний спокій. Пам’ять про тебе залишиться назавжди з нами. Царство Небесне тобі і вічний спокій.

Сумуючі сестри Марія, Галина з сім’ям

24 березня минає 2 роки з дня смерті Любові Августинівни КОЗАК

Минув вже час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай сьогодні всі, хто знав тебе, — ще раз згадають. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі.

Рідні, близькі

15 марта — 3 года, как нет с нами Милиты Адольфовны, а 18 марта — 3 года и 5 месяцев — Игната Трофимовича АБРАМЕНКО

Идут года, идёт весна, и солнце светит,

Но не увидите вы его уже никогда.

А нам остались пустые дни,

Пустая жизнь, пустое сердце и душа,

Когда есть всё, но нет вас рядом.

Земля вам пухом

И вечное Царство в Небесах.

Скорбящие дочь Алла, зять Иван, внуки Витя, Рита, Витя, Лиля, правнуки Инга, Дима, Маша, Никита

Дні ідуть, місяці біжать, а роки летять...

21 березня минає 10 років, як перестало битися любляче і щире серце найдорожчої для нас людини Ганни Ігнатівни ПІНЧУК

Низько вклоняємося перед Твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за Тебе. А Господь хай пошле Тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, онуки та всі рідні

16 марта — 5 лет светлой памяти Ивана Фёдоровича ГРИЦЕНКО

Земля тебе пусть будет пухом и вечное Царство в Небесах. Тебя никогда не забудем, навсегда ты — в наших сердцах.

Скорбящие жена, дочь, зять и внучка

2 березня перестало битися серце Володимира Федоровича ЛЯШУКА

Наш рідненький, твоя раптова смерть глибоко вразила наші серця, не віриться, що ти не будеш з нами. Без тебе стала пуста домівка. Дуже сумуємо, назавжди збережемо пам’ять у своїх серцях про тебе.

У вічній скорботі дружина, син і дочки, невістка і зяті, онуки і правнук

22 березня минає річниця світлої пам’яті, як немає серед нас Юрія Броніславовича РОЗБІЦЬКОГО із села Теснівки

Слова і сльози не спроможні передати всю глибину нашого горя. Світлий образ, рідний, ми будемо пам’ятати постійно. Спи спокійно, дорогий наш.

Дружина, діти, онуки

Прошло 40 дней, как нет с нами дорогого папы Михаила Семёновича АСТАХОВА

Сердце погасло, будто зарница,

Боль не притушат года.

Образ твой вечно будет храниться

В памяти нашей всегда.

Ты жизнь свою прожил достойно,

Оставив память нам навек.

В безмолвном мире спи спокойно,

Любимый нами человек.

Дети: Лена, Серёжа; зять Коля, внучка Лена

18 марта — скорбная дата для нашей семьи. Прошло 14 лет со дня смерти матери Тамары Антоновны РОМАНЮК и 10 лет, как трагически погибли наши родные: отец — Андрей Иванович РОМАНЮК, сестра — Инна Андреевна БАБИЙ, племянник — Дмитрий Олегович БАБИЙ.

Вам благодарны без конца, о вас не забываем и души ваши и сердца живыми вспоминаем.

Сыновья и родные