СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА: МАСОВА ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС?

З однієї сторони — просто предмет інтер’єру, з іншої — центр всього і всіх. Саме тут відсутня цензура, а шахрайство, насильство процвітають. Ім’я йому — ІНТЕРНЕТ. Він відкрив перед людьми нові кордони, забезпечив доступом майже до будь-якої інформації. Кількість користувачів всесвітньої мережі дедалі збільшується. Чому ж люди підключають Інтернет? Чому життя сучасної людини так залежить від нього?
Чи вживали ви хоч раз у своєму житті наркотики? Скажете ні? Я не погоджусь! Адже якщо ви зареєстровані хоча б в одній з соціальних мереж, або просто періодично користуєтеся послугами «павутини», то ви — наркоман. Героїн, алкоголь вбивають наш організм, а «байти» нищать емоції, час, реальне життя. Щоденно мільйони людей у всьому світі натискають іконку браузера, щоб долучитись до світової павутини. Дехто (замість вранішньої кави) переймаються розсилкою «Листів щастя», але багато й таких, хто поспішає в мережу на побачення, до форумів однокласників чи сайтів знайомств. Може, сьогодні на моніторі з’являться найважливіші слова?..
Використовують Інтернет по різному: для власних потреб, по роботі, для отримання інформації, розваг, просто спілкування. Хоча, не все тут так просто. Невже людям у реальному житті не вистачає спілкування? Знайомі, які проживають поруч, спілкуються у мережі, закохані шлють одне одному смайлики-поцілуночки. Але ж ніщо не замінить живої розмови, погляду очей, дотику! Потім людина починає замикатися у собі, уникаючи реальних проблем, обов’язків. Потрібно мати велику силу волі, щоб не опинитися у полоні віртуального світу. Не хочеться, щоб справдилися прогнози та Інтернет став чумою 21-го століття. Одноманітне життя, набридлі люди замінюються новими знайомствами або «світом ігор». Великому випробовуванню піддаються подружні стосунки, дружба. Люди жертвують часом, проведеним із близькими, заради іншого, віртуального життя. Що це? Хвороба? Масовий гіпноз? Чи просто мода?
Найбільше вражають сайти знайомств. Люди очікують за допомогою мертвого спілкування пізнати добре одне одного. Хоча, можливо, з ходом часу змінилися взагалі погляди на формування стосунків, сім’ї. Тепер, щоб знайти свою половинку, достатньо просто розмістити заявку на сайті знайомств, декілька електронних листів, смайликів і…справу зроблено. І ніяких вам залицянь, прогулянок, побачень. Напевно скоро з’явиться послуга реєстрування шлюбу онлайн. Ото зрадіють люди — навіть підніматися зі стільця не доведеться, а вже — сімейна людина. Ну, звісно, навіщо витрачати безліч сил і часу, якщо у їхньому новому світі все робиться значно легше?
Існує думка, що людей, котрі поринули у віртуальний світ, потрібно лікувати. Але як можна допомогти людині, котра сама обрала такий шлях і її все влаштовує? Тут не діють прохання, погрози, заборони. Можливо, саме тоді, коли людина замислиться, що потрібно їй: життя чи просто існування, буде зроблено правильний вибір.Та до цього потрібно підштовхнути. А ще краще показати, що вона потрібна, допомогти знайти себе у реальному житті. Пояснити, що не можна проміняти прогулянку під зоряним небом на бродіння лабіринтами «павутини».
Не можна стверджувати, що інтернет-мережа — це зло. Адже віртуальна реальність може стати інтригуючим доповненням реальному життю, за умови, що людина не проводить забагато часу за клавіатурою. Інтернет — це маленький світ кожного із нас, а ми — маленька частинка нашого велетенського світу! Головне тут не сплутати реальність з павутиною віртуальності.
Людмила ПЕТРУК, студентка 2 курсу факультету журналістики ЛНУ ім.І.Франка