ПОМИНАННЯ 36/2011

10 вересня минає 40 днів, як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся Віктора Захаровича БЛАГОДИРЯ

Немає в світі таких слів,

Щоб передати таке горе.

Наш плач сердець, Наш крик душі

Ви не почуєте ніколи.

Низько вклоняємося Вам.

Земля Вам хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Вас ми ніколи не забудемо,

Назавжди Ви — в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, сини, дочки, невістка, зяті, онуки і всі рідні

7 сентября — 9 дней, как ушла из жизни любимая доченька, дорогая племянница, сестричка, внучка Катерина Александровна ПОЗНЯКОВА

Никто не смог тебя спасти,

Ушла из жизни очень рано,

Но светлый образ твой родной,

Мы будем помнить постоянно.

Вечно скорбящие мама, родные

9 сентября — 3 года, как нет с нами Виталия Николаевича ПРОЦЮКА

Ты не вернешься, не оглянешься,

Не станешь мудрым и седым.

Ты в нашей памяти останешься

Всегда живым и молодым.

Вечно скорбящие друзья

7 вересня минає 2 роки, як пішов у вічність дорогий чоловік, татусь Віктор Миколайович КИРИЛЮК із села Тальки

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі… Не хоче серце з цим миритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, а пам’ять на землі зоріла. Царство тобі Небесне і вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, син та всі рідні

8 сентября — 5 лет, как ушла от нас самая дорогая и любимая мамочка, жена, бабушка Лидия Ивановна СМОЛКО

Как трудно подобрать слова, чтобы ими нашу боль измерить. Не можем в смерть твою поверить, ты с нами будешь навсегда. Кто знал Лидию Ивановну, — помяните добрым словом и тихой молитвой.

Муж, дети, внук

ПОДЯКА

У нашу родину прийшло велике горе — захворіла і пішла з життя донечка Катя Познякова — учениця гімназії

І в цю важку хвилину нам на допомогу прийшли лікарі міськрайТМО на чолі з головним лікарем В.М.Борисом, ТОВ «Айстім» (С.І.Савчук), вчителі, учні, батьки гімназії, всі працівники садочків, ДНЗ №14 (зав.Т.В.Гапоненко), №2 (зав.Л.В.Кузьменко), батьки, мешканці с.Барвінівка і м.Новограда-Волинського, котрі небайдужі до чужого горя.

Висловлюю щиру подяку всім, хто розділив моє горе і підтримав у важку хвилину морально і матеріально. Хай у ваші домівки не приходить горе, і Господь оберігає вас.

З повагою мама Каті

5 вересня перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся Леоніда Аполінаровича СКОКОВСЬКОГО

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі… Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Тобі б ще жити, жити й жити… Весь вік ми будемо тужити. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, доньки, онуки