ЗАПИТАННЯ ДО СВЯЩЕНИКА

БАГАТЬОХ ЧИТАЧІВ ЦІКАВЛЯТЬ ОСОБЛИВОСТІ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТАЇНСТВОМ ХРЕЩЕННЯ. НА ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДАЄ НАМІСНИК СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ПРОТОІЄРЕЙ ВАЛЕНТИН (Продовження. Початок у №43):
— У чому полягають обов’язки хрещених батьків? Чи потрібні хрещені дорослим?
— Хрещені батьки повинні усвідомлювати, що їхнє хрещене дитя стає християнином по їхній вірі, яку вони самі повинні мати. Хрещені, від імені малюка, відрікаються від сатани, поєднуються з Христом. За церковними правилами, хрещені батьки мають прочитати Символ віри — короткий виклад основ православного віросповідання.
Після хрещення, протягом усього життя людини, а особливо під час зростання у віці та морального становлення, хрещені батьки мають піклуватися про її внутрішній стан, православне виховання, молитися за неї. При цьому вони самі повинні бути добрими християнами та взірцем для свого хрещеника у діяльному церковному житті.
У давнину хрещені батьки були й у дорослих. Вони готували людину до Хрещення: допомагали вивчати основи віри, свідчили про людину перед Церквою і готували до церковного життя. Але, на відміну хрещених у дітей, їх турбота про новонаверненого, з прийняттям Таїнства Хрещення, закінчувалася. Якщо оглашенний вже досяг певної міри духовної зрілості і сам може свідчити про свою віру, то він може прийняти Таїнство Хрещення без хрещених батьків.
— Скільки хрещених повинно бути при хрещенні дитини? Чи можна запрошувати декілька пар хрещених батьків?
— Для хрещення дитини достатньо одного хрещеного: для немовляти чоловічої статі — це був чоловік, для дівчинки — жінка. Пізніше у церковну традицію увійшов звичай надавати дитині двох хрещених батьків — духовного батька і матір. Цей звичай утвердився з часом.
Запрошення декількох пар хрещених має як плюси, так і мінуси. Позитивною стороню є те, що чим більше людей долучиться до духовного виховання дитини, тим більші плоди це принесе. А з іншого боку, коли є багато хрещених, то дуже часто відповідальність перекладається один на одного, і, як показує досвід, дитина зростає взагалі без духовної опіки.
— Чи можна відмовитися від хрещених батьків, якщо вони не виконують свої обов’язки? Чи потрібно в такому випадку перехрещувати дитину і запрошувати інших хрещених?
— Жодні особливості поведінки хрещених батьків не є приводом для повторного Хрещення. Спілкування з хрещеними дійсно може бути припинено через, наприклад, їхнє відступництво від віри, або неблагочестивий спосіб життя, що саме по собі вже вказує на невиконання обов’язків духовного батька по відношенню до хрещеника. Замість нерадивих хрещених можна запросити для виховання у вірі та благочесті іншу воцерковлену людину, котра зможе принести дитині духовну користь.
— Чи можна хреститися двічі, якщо перший раз людина була охрещена у несвідомому віці?
— Хрещення, як стверджує Святе Письмо, — це народження «водою і Духом». Як неможливо вдруге народитися тілом, так неможливо вдруге народитися й духовно. Церква навчає, що допустиме лише одне хрещення. У Символі віри — основі Православного віровчення — чітко говориться: «Сповідую єдине хрещення...». У випадку, якщо людина була охрещена в дитинстві, а увірувала лише в свідомому віці, то їй достатньо пригадати, що вона вже хрещена, порадуватися з цього, та жити згідно із заповідями Божими.
— Якщо батьки не встигли охрестити дитину, і вона померла, чи означає це, що для неї неможливе спасіння?
— Православна Церква, піклуючись про спасіння кожної людини та посилаючись на те, що ніхто не знає свого останнього часу, закликає не відкладати хрещення немовлят. Підставою до цього заклику є слова Самого Христа: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже». Проте бувають незалежні від батьків обставини, коли вони не встигли охрестити дитину. У такому випадку, всім близьким покійного немовляти потрібно у своїй домашній молитві постійно і ревно звертатися до милості Божої, пам’ятаючи, що вона не має краю. Нікого не слід вважати засудженим, а потрібно гаряче молитися та зміцнюватися у надії на невичерпне милосердя Боже.
— Чому Церква вимагає називати немовлят іменами святих? Чи впливає ім’я, надане при Хрещенні, на долю людини?
— Церква не вимагає, а радить називати немовлят іменами святих для того, щоб показати людям, що їх призначення бути святими, як того вимагає сам Господь, говорячи: «Будьте святі, бо Я святий» (1 Петр. 1:16). Маючи ім’я святого чи святої, ми отримуємо небесного покровителя та приклад життя у Христі, досягнення духовної досконалості та подвигу заради віри. Ці святі стають нашими порадниками і молитвениками впродовж усього нашого життя.
Саме по собі ім’я не може впливати на долю людини. Наша доля залежить виключно від того, які зусилля ми прикладаємо для духовного зростання і для того, щоб бути достойними носити імена святих.