СПОРТЗАЛУ «ДЯДІ САШІ» — 25 РОКІВ!

25 років — це багато чи мало? Звісно, на це питання можна відповісти по-різному в кожному окремо взятому випадку. Нині мова йде про чвертьвіковий ювілей спортивного залу, що розташований у підвальному приміщенні п’ятиповерхового будинку по вулиці Соборності, 4. І тут з упевненістю можна стверджувати, що дата — серйозна і солідна, адже в цьому спортзалі, який ті, хто його відвідує, поміж собою називають «спортзалом дяді Саші», виросло й змужніло чимало атлетів, котрі гідно представили наше місто й Україну на найпрестижніших змаганнях.
Фотографії кращих із кращих розміщені на одній зі стін спортивного залу. Серед них — семиразовий чемпіон світу з гирьового спорту серед ветеранів Костянтин Сєряков, головний тренер збірної України з богатирського багатоборства та збірної України з перетягування канату Михайло Гераскевич, учасник Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті (США, 2002 рік) Олександр Іванішин. Вони нагадують нинішнім відвідувачам, особливо юним і амбіційним, що в житті можна багато чого досягти, якщо наполегливо тренуватися й слідувати ­настановам тренера.
Олександр Миколайович Дідовець пам’ятає перші кроки облаштування спортзалу, наче це було ось-ось недавно. Розповідає, як 25 років тому, у грудні 1986-го, він і ще кілька його товаришів вирішили навести лад у захаращеному підвальному блоці, в якому при проектуванні будинку планували створити пункт цивільної оборони. Втім, солідне за площею, як для підвалу, приміщення стало акумулювати сміття. Тож, все зайве винесли, пофарбували й завезли інвентар для занять гирьовим спортом.
Дещо жартуючи, Олександр Дідовець розповідає, що на сьогодні у спортивному залі є стільки різноманітних гир, як по всій області разом узятих. Крім цього, дякуючи спонсорам та наполегливості Дідовця, спортзал не обділений іншим спортивним інвентарем — штангами, гантелями тощо. Словом, при бажанні, відвідувачі мають змогу займатися як на любительському рівні, щоб тримати себе в тонусі, так і готуватися до змагань. А ми, новоградці, вже добре знаємо, що наші гирьовики ледь не на кожному турнірі — в числі потенційних фаворитів.