
ПРОВОДИМО МАСЛЯНИЦЮ — ГОТУЄМОСЬ ДО ПОСТУ
- Новоградські новини
- 615
- коментар(і)
- 24-02-2012 21:18

Масляниця в церковному розумінні — частина річного кола богослужіння, що зв’язана з Великим постом. Вона триває протягом цілого тижня. У цьому році сирна седмиця починається 19 лютого і закінчується в Прощену неділю, коли звершуються заговини на піст.

В язичницьких уявленнях наших далеких предків Масляниця була святом проводів зими і зустрічі весни. Зима відходила безповоротно, а назустріч йшла весна, нова пора року, час оновлення. В ті часи відношення до млинців було ставленням язичницького світогляду. Млинець навіть зовнішньо, своїм золотавим кольором і формою нагадував сонце. Саме тому на свято зустрічі сонця і випікали млинці.
У християнській традиції святкуванню Масляниці був наданий новий зміст, більш глибокий. Людина, відчуваючи весіннє пробудження природи, прагне до зміни свого внутрішнього духовного життя для зустрічі головного християнського свята — Світлого Христового Воскресіння. З плином часу вживання млинців і всього того, що пов’язане з традиційними масляними стравами, втратило язичницьке наповнення. Сьогодні ми вже не можемо сказати, що православному християнину не можна їсти млинці тільки тому, що колись їх їли язичники.

Пригощаючи своїми кулінарними шедеврами інших, ми проявляємо братерство і повагу один до одного та втілюємо християнську заповідь любові до ближнього.
Походеньки родичів один до одного на млинці зближує їх, дає зручний привід забути взаємні образи і невдоволення, які накопичилися за рік.
Якщо так організовувати святкування, то Масляниця перетворюється зі свята «перенасичення власного черева» — на свято духовного спілкування і єднання з близькими людьми. Пам’ятаймо, що сирна седмиця закінчується Прощеною неділею, тому в ході святкування є особлива нагода попросити один в одного прощення за завдані образи. «Якщо ви будете прощати людям їхні провини, то пробачить і вам Отець ваш небесний, а якщо не будете прощати людям їхніх провин, то й Отець ваш не пробачить вам провин ваших» (Мф.6.14-15).
Протоієрей Валентин МОРОЗ
Коментарі відсутні