ПОЛЮВАННЯ НА НЕЗАЙМАНОК

Антон Крагель (ім’я в матеріалі змінені) ввічливо промуркав, пропускаючи вперед симпатичну юначку:
— Проходь, не бійся.
Дівчина всілася на ліжко, а чоловік обережно зачинив за нею двері. Він ніжно подивився їй в очі і, поклавши руку на коліно, наче втомлено проказав:
— Маленька, зроби мені приємно.
— А що ти хочеш, дядю, — кокетливо спитала дівчина.
— Я хочу тебе з декотрим познайомити.
Антон обійняв Аллу, однак та різко підскочила.
— Ні! Я не хочу!
— Тоді, може, залишишся зі мною?
— Це можна, — посміхнулася красуня і знову сіла на ліжко…
«ШЕРШЕ ЛЯ ФАМ!»
Антон Крагель уже кілька років жив у Франції, тому друзі і знайомі називали його французом. Говорили, що у нього непоганий бізнес, що хлопець не дурний, ось і «розкрутився». Періодично Крагель навідувався в Україну, в провінційне містечко. Любив гуляти тихими вуличками. Щоправда, і смаки у закордонного гостя були дещо специфічними. Досить-таки він цінував дівочу чистоту і непорочність, а за ніч із чарівною, ще не знаючою чоловічої ласки дівчиною, готовий був заплатити пристойну суму.
Під час однієї зі своїх поїздок він познайомився з Настею. Дівчина спочатку сама поклала око на іноземця, але потім зметикувала, що об’єкт зовсім не піддається її чарам, оскільки вона вже досить «доросла» для нього. А незабаром Крагель остаточно розставив усі крапки над «і».
— Послухай, — довірливо почав він, — я все розумію. Ти гарна дівчина і таке інше, але давай небудемо чудові відношення псувати… Ну ти розумієш? Добре?
Настя кивнула, погодившись.
— Знаєш, мені дуже хотілося бути першим чоловіком у дівчини. Ти мене розумієш?
Не дочекавшись відповіді, він продовжив:
— Може, в тебе є такі знайомі? Я готовий дуже добре заплатити і дівчатам, і тому, хто мене з ними познайомить.
— Мені здається, — відповіла Настя, — я знаю, хто тобі підійде.
— Ось і класно…
АЛЛА
Через кілька днів Настя подзвонила своїй знайомій 17-річній Кірі. Про всяк випадок попросила її прихопити із собою подругу, мало що.
За два дні Кіра сама зв’язалася з Настею.
— Ми готові. Зі мною буде моя шкільна подруга Алла, — весело прощебетала та.
— Гаразд. Я за вами заїду.
Як з’ясувалося, Настя не збрехала: в колі француза дійсно не доводилося сумувати. Він був досить галантним і уважним співрозмовником, залицявся до дівчат, розважав їх, розповідав про те, який гарний Париж навесні…
Настя одразу ж помітила, що Крагель поклав око на Аллу. Вона почала підливати їй у бокал із шампанським горілку, від чого дівчина швидко сп’яніла. Незабаром до «гри» долучилася й Кіра. Вона покликала подругу на вулицю покурити і там, ніби між розмовою, ­завела з нею бесіду:
— Тобі зараз потрібні гроші?
— Я не відмовилася би.
— Коротше, дещо треба зробити. Ну, посидіти з ­Антоном наодинці в кімнаті, полялякати…
— Просто полялякати?
— Ну, і зробити те, що він попросить.
Алла погодилася. Складно сказати, розуміла вона в той момент, про яку саме послугу прохає її подруга, чи просто не звернула уваги на її слова. В усякому разі, в кабінеті слідчого наполягала на іншому варіанті.
Після повернення дівчат до квартири Крагель дійсно запропонував Аллі залишитися з ним. Завівши дівчину в сусідню кімнату, він, особливо не церемонячись, попросив її роздягтися. Юначка відразу відмовилася.
Антон не став наполягати на своєму. Разом з тим запропонував юначці компромісний варіант:
— Зроби для мене те, що я запропоную…
Коли дівчина виконала вимогу, чоловік щедро з нею розрахувався, а потім дав гроші Кірі з Настею, так би мовити, за допомогу у налагодженні контактів. Усі дівчата залишилися задоволені.
Через декотрий час Алла вже самостійно вела перемовини з французом, а потім прийшла до нього на зустріч зі своєю подругою Катериною. Спочатку дівчата випивали у компанії чоловіків, а затим Крагель запропонував зайнятися сексом.
— Я цього не хочу, — зашарілася Катерина і почервоніла. Тим більше, мені це вже не цікаво.
— Не хвилюйся, — одразу підключилася до розмови Алла, — Це так буває. Спочатку...
Після цієї зустрічі подруги приїжджали до Антона кілька разів…
НАСТЯ
Настя також не дрімала. Дівчині конче потрібні були гроші, і вона знала, як їх легко можна заробити. Потрібно ­просто знайти незайманку. Настя обдзвонювала всіх подруг, набридала знайомим, «діставала» рідних. У всіх ­питала одне:
— Є у вас подруги чи хороші знайомі, котрі вчаться у школі?
Але всі її співбесідники навідріз відмовляли.
Якось під ранок після веселої прогулянки Настя поверталася на таксі. Її підвозив добре їй знайомий водій.
— А ти не міг би мені дівчину знайти? — несподівано ­перервала мовчанку Настя.
— Кого? — сторопів таксист.
— Дівчинку. Тільки незайманку. Для дуже багатенького клієнта. Він — іноземець. Якщо знайдеш, то в програші не ­залишишся.
Таксист пообіцяв подумати над її пропозицією і через місяць дійсно їй передзвонив та дав номер телефону.
— Її звуть Олександра. Вона вчиться у школі. Гадаю, що ще дівчина.
— Ти просто молодець! — зраділа Настя, відразу зателефонувала школярці і запропонувала поспілкуватися.
Дівчата зустрілися біля ­одного із нічних клубів.
Настя відразу захотіла піти туди, де буде менше людей, аби не заважали розмові.
Влаштувавшись на лавці у дворі одного із будинків, Настя почала без усяких сентиментів:
— Ти ще цнотлива, так?
Олександра мовчки кивнула у відповідь.
— Є чоловік, котрий щедро може заплатити за ніч із такою дівчиною. Ти, головне, не бійся. Він ще жодну дівчину не образив. Якщо щось, — я буду поруч. Це не дуже… — почала вмовляти Настя. Потім запитала. — Ти би скільки за це хотіла?
— Доларів двісті-триста, — сміло відказала подруга.
— Добре, я з ним переговорю.
ОЛЕКСАНДРА
Попрощавшись, дівчата розійшлися. Настя пішла додому а Олександра — у міліцію, де її вже чекали оперативники. Правоохоронці давно знали про приватні «вилазки» іноземця. Не була для них секретом і мета його візитів. Проте, для міліціянтів потрібні були незаперечні докази, котрі цілком міг би дати оперативний експеримент.
Отримавши необхідні санкції прокуратури, стражі порядку запропонували взяти участь у слідчих діях Олександрі. Дівчина досить таки молодо виглядала, тому цілком могла зійти за школярку.
Розрахунок правоохоронців виявився правильним: підозрювана схопила «живця». Тепер потрібно було «підсікати».
Озброївши Олександру звукозаписуючою апаратурою, міліціонери відправили дівчину на нову зустріч із Настею. Очікувалося, що цього разу Настя познайомить її із французом. Підозрювана запропонувала поспілкуватися в барі.
Оперативники наперед запросили в заклад свідків, котрі розташувалися недалеко від барної стійки, за яку сіла Олександра. В умовний час з’явилася Настя і француз.
Олександра одразу ж сподобалася Антону, котрий не приховував свого захоплення і не шкодував аплодисментів. Він хотів якнайбільше дізнатися про неї: де вчиться, хто у неї батьки і таке інше. А коли дівчина зізналася, що зараз у неї нікого немає, то Крагель дуже здивувався.
— Як таке можливо?! Така красуня — і без хлопця?! Не може бути! — вигукував він, а потім запитав напряму. — Триста доларів тобі вистачить?
Настя впевнено кивнула головою.
— Ось і добре! Сьогодні відпочивай, а завтра побачимось, — запропонував він, залишивши гроші на барній стійці. — Це тобі повеселитися.
Француз вийшов, а замість нього ввійшли оперативники. Настю затримали. Доказовою базою, в яку ввійшли показання свідків і дані експерименту, цілком вистачило, щоби визнати дівчину винною у втягненні неповнолітніх у заняття проституцією. Настю приговорили до семи років позбавлення волі, проте, через вагітність призначили відстрочку на два роки.
Не уникла правосуддя і Алла. Її засудили за аналогічним обвинуваченням. Суд призначив їй сім років колонії, але, оскільки на момент винесення вироку дівчина не досягла повноліття, — назначили їй відстрочку на два роки.
Французу ж вдалося безперешкодно виїхати за кордон, але й він не уникне відповідальності за розбещення неповнолітніх. Ним уже займаються відповідні структури.