Чого варта розписка?
- Питання-відповідь
- 6848
- коментар(і)
- 30-11-2012 02:45
Шановна редакція, підкажіть, будь ласка, чи можна нотаріально завірити розписку? Нотаріуси відмовляють у завіренні розписок, написаних від руки, в тому числі на прохання завірити лише підпис особи, яка дає розписку, не завіряючи викладених у ній фактів. А тому прошу роз’яснити, як правильно дати гроші в борг, щоб у випадку не повернення їх, можливо було стягнути ці кошти у судовому порядку?
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
— Останнім часом, коли банківські установи майже припинили кредитування фізичних осіб, а розміщення вкладів на депозитних рахунках викликає недовіру у населення, популярним стало укладення між громадянами договору позики грошей. Отже, яка ж дійсно юридична сила розписки та чи підлягає вона нотаріальному посвідченню чи необхідно укладати договір позики грошей?
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріуси завіряють договори, заповіти, доручення, шлюбні договори та інші угоди, для яких законодавством не встановлено обов’язкової нотаріальної форми.
Згідно з вимогами статті 78 Закону України «Про нотаріат», нотаріусам заборонено засвідчувати справжність підпису на документі, який має характер угоди. Оскільки розписка має характер угоди, а саме — договору позики грошей, нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії.
У відповідності до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст.1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів, перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на сьогодні становить 17 грн.
При цьому слід зауважити, що такий договір не обов’язково повинен бути розписаний, як зазвичай розписується договір. У відповідності до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто, отримання позики можливо підтвердити розпискою, яка не підлягає нотаріальному посвідченню. Але при цьому дуже важливо правильно оформити таку розписку.
Отже, в розписці обов’язково потрібно зазначити:
При цьому слід зазначити, що розписка повинна бути написана власноручно боржником, оскільки, якщо боржник в подальшому відмовиться від виконання зобов’язань, посилаючись на те, що він не писав дану розписку, експерт зможе надати більш аргументований висновок, проаналізувавши увесь текст розписки, адже часто експерту складно дати однозначний висновок, виходячи лише з підпису.
Якщо сума позики є значною, то, на мою думку, все ж таки краще укласти письмовий договір позики, який нотаріально посвідчити.
Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї зі сторін договір може бути нотаріально посвідчений.
Перевагою нотаріально посвідченого договору над тим, що укладений у звичайній письмовій формі є те, що договір, складений професійно, не містить пунктів, які б суперечили законодавству або погіршували стан однієї зі сторін. У такому договорі враховано дату повернення боргу, місце виконання зобов’язання, грошову одиницю, у якій це зобов’язання буде виконано, отримано згоду подружжя на укладення такого договору тощо.
Хочу зазначити, що головна гарантія при наданні коштів у борг — це порядність людини, якій ви позичаєте кошти! А тому позичайте кошти тільки добре знайомим та порядним людям.
Микола Р., м.Новоград-Волинський
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
— Останнім часом, коли банківські установи майже припинили кредитування фізичних осіб, а розміщення вкладів на депозитних рахунках викликає недовіру у населення, популярним стало укладення між громадянами договору позики грошей. Отже, яка ж дійсно юридична сила розписки та чи підлягає вона нотаріальному посвідченню чи необхідно укладати договір позики грошей?
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріуси завіряють договори, заповіти, доручення, шлюбні договори та інші угоди, для яких законодавством не встановлено обов’язкової нотаріальної форми.
Згідно з вимогами статті 78 Закону України «Про нотаріат», нотаріусам заборонено засвідчувати справжність підпису на документі, який має характер угоди. Оскільки розписка має характер угоди, а саме — договору позики грошей, нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії.
У відповідності до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст.1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів, перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на сьогодні становить 17 грн.
При цьому слід зауважити, що такий договір не обов’язково повинен бути розписаний, як зазвичай розписується договір. У відповідності до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто, отримання позики можливо підтвердити розпискою, яка не підлягає нотаріальному посвідченню. Але при цьому дуже важливо правильно оформити таку розписку.
Отже, в розписці обов’язково потрібно зазначити:
- хто і в кого бере кошти в позику, при цьому, зазначивши додаткові анкетні відомості такі як: рік народження, домашню адресу, номер та серію паспорта, ідентифікаційний код;
- суму боргу (при цьому вкажіть і числом, і прописом, зазначивши словосполучення «у борг») та вкажіть, у якій валюті;
- дату отримання та кінцеву дату повернення позики;
- розмір відсотків, якщо позика надається під відсотки.
При цьому слід зазначити, що розписка повинна бути написана власноручно боржником, оскільки, якщо боржник в подальшому відмовиться від виконання зобов’язань, посилаючись на те, що він не писав дану розписку, експерт зможе надати більш аргументований висновок, проаналізувавши увесь текст розписки, адже часто експерту складно дати однозначний висновок, виходячи лише з підпису.
Якщо сума позики є значною, то, на мою думку, все ж таки краще укласти письмовий договір позики, який нотаріально посвідчити.
Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї зі сторін договір може бути нотаріально посвідчений.
Перевагою нотаріально посвідченого договору над тим, що укладений у звичайній письмовій формі є те, що договір, складений професійно, не містить пунктів, які б суперечили законодавству або погіршували стан однієї зі сторін. У такому договорі враховано дату повернення боргу, місце виконання зобов’язання, грошову одиницю, у якій це зобов’язання буде виконано, отримано згоду подружжя на укладення такого договору тощо.
Хочу зазначити, що головна гарантія при наданні коштів у борг — це порядність людини, якій ви позичаєте кошти! А тому позичайте кошти тільки добре знайомим та порядним людям.
Коментарі відсутні