Поминання 1/2013

3 января — 9 дней, как ушёл из жизни наш дорогой, любимый муж, отец, дедушка — Виктор Афанасьевич ГОРБЛЮК

Память о тебе всегда с нами. Спи спокойно, Царство тебе Небесное и прости, что не спасли тебя. Помним, скорбим.

Жена, дети, внуки

5 січня — 9 днів, як пішла у вічність мила, люба жінка, матуся, бабуся, прабабуся — Олена Іванівна БОРЦОВА

Ми ніколи не забудемо твою доброту, твоє щире серце і твою любов. Ти пішла від нас назавжди, забравши радість. Залишила нас у скорботі, печалі, горі. Ми ще й досі не можемо змиритися і повірити, що вже ніколи ти нас радісно і любовно не зустрінеш. Вічна тобі пам’ять, дорогенька. Царство Небесне тобі і вічний спокій.

Сумуючі чоловік, діти, внуки, правнуки

5 січня минає рік, як помер чоловік, батько, дідусь, прадідусь Сергій Григорович РИБАК

Вічна тобі пам’ять.

З глибоким сумом рідні

Любим тебя, и в памяти нашей ты навсегда жива

8 января — 40 дней, как нет с нами дорогой и незаменимой жены, мамочки, бабушки — Марии Петровны САХНЮК

Ты там, где кончается небо, где солнце берёт свой исток. Ты там, где никто раньше не был, ты там, где живёт только Бог. Ты там, где кончаются звёзды, где ночь выбирает свой цвет, где в небо впиваются сосны, где мир зарождает рассвет. Опять пелена на ресницах, где мы с тобой говорим. Мы в церковь пойдём помолиться за светлую душу твою.

Скорбящие родные

2 січня минуло 40 днів, як трагічно пішов з життя наш дорогий син, брат, друг, односельчанин Володимир Володимирович БОЧКОВСЬКИЙ — із села Слобода-Романівська

Надворі вже зима, в серці сум і біль. Пекучий біль, який не можна загасити, як важко нам без тебе жити. Прости, що мало літ тобі відміряло життя. Прости, що ми живемо — тебе нема… Всі помисли звертаються до тебе і квітами лягають до землі. Чому життя таке несправедливе. Добрим людям — доля нелегка випала, немов полин гірка.

У вічній скорботі рідні, друзі, односельці

31 декабря — 30 лет светлой памяти Николая Михайловича ГОРДИЙЧУКА

Ты ушёл так рано, тебе было 35. Свою жизнь не жалел, только оставил слово «Прощай», нам на всю жизнь боль и печаль. Спи спокойно, пускай в душе будет вечный покой.

Скорбящие жена, сыновья Славик, Саша, Серёжа, родные, близкие

30 грудня минуло 9 днів, як помер Ігор Євгенович ДЕМ’ЯНЧУК

Горбок землі мовчить, як все довкола. І огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

З глибоким сумом всі рідні