Плануєте відпочинок? Стережіться шахраїв!

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Останнім часом у пресі багато говорять про наших туристів за кордоном, які час від часу опиняються у складних, а іноді, навіть небезпечних ситуаціях. А тому прошу вас роз’яснити, як захистити свої права при виїзді у відпустку?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Ось і настало справжнє довгоочікуване літо, за вікном +30, і, напевно, кожний мешканець нашого міста, хоча б подумки, знаходиться на березі моря. При цьому, втомившись за рік від роботи та домашніх клопотів, багато потенційних туристів погоджуються на укладення договорів із сумнівними туроператорами за підозріло низькими цінами, не задумуючись про можливі ризики.
Більше того, уклавши договір навіть із «перевіреними» туроператорами, ніхто не застрахований від того, що в майбутньому можуть виникнути форс-мажорні обставини (стихійні лиха, пожежі, акції громадської непокори тощо). Яскравим прикладом може слугувати ситуація, що склалась зараз у Туреччині, до цього — у Єгипті, Тунісі, Гавайях. А тому постає досить логічне запитання: чи можуть туристи розраховувати на компенсацію та в яких випадках? Які права та обов’язки мають туристи та туроператори?
Основним нормативним актом, який регулює дані правовідносини, є Закон України «Про туризм». Згідно зі ст.1 даного закону, туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ ПРО УМОВИ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості про:

1. місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування;


2. характеристику транспорт-них засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію;


3. характеристику готелів, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строки і порядок оплати готельного обслуговування;


4. види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі;


5. мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи не пізніше, ніж за три дні до початку туристичної подорожі;


6. вартість туристичних послуг.

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про:

1. основні вимоги до оформлення в’їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в’їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення;


2. медичні застереження стосовно здійснення туристичної подорожі, зокрема протипоказання через певні захворювання і вік туристів, а також умови безпеки туристів у країні (місці) тимчасового перебування;


3. туроператора (турагента), його місцезнаходження, поштові реквізити, контактний телефон, наявність ліцензії на провадження туристичної діяльності, сертифікатів відповідності та інші відомості;


4. керівника групи та засоби зв’язку з ним;


5. час та місце проміжних зупинок і транспортних сполучень та категорію місця, яке споживач займатиме в певному виді транспортного засобу;


6. види і тематику екскурсійного обслуговування;


7. стан навколишнього природного середовища, санітарного та епідеміологічного благополуччя;


8. порядок забезпечення туроператором обов’язкового та/або добровільного страхування туристів, розмір, порядок і умови виплати страхового відшкодування;


9. розмір фінансового забезпечення туроператора (турагента) на випадок його неплатоспроможності (банкрутства) та кредитну установу, яка надала таке забезпечення

ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ У РАЗІ БАНКРУТСТВА ТУРОПЕРАТОРА
Стаття 15 даного закону передбачає, що з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян — споживачів туристичних послуг, туроператор та турагент зобов’язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.
Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20000 євро. Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги винятково з внутрішнього та в’їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро. Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2000 євро.
Відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності тур-оператора (турагента) чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, здійснюється відповідною кредитною установою на підставі заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних зобов’язань.
СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ
Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.
Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.
Інформація про умови обов’язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування. Обов’язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі.
За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі. За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних із анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних із передчасним поверненням до місця проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.
Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку.
Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами. У разі виникнення надзвичайних ситуацій, держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.
(Закінчення у наступному номері)