Податок на нерухомість. Чи знову будуть бідні платити за багатих?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! На початку цього року ви писали про новий податок на нерухомість, який мав вводитися з 1 січня 2013 р. Але на даний час одні стверджують, що його скасували, а інші — що просто змінили порядок і строки його справляння. Тому прошу вас роз’яснити, чи діє даний податок, а якщо так, то які зміни були внесені?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
На початку лютого цього року я вже розповідав про введення нового податку на нерухоме майно, який передбачений ст.265 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), яка набула чинності з 1 січня 2013 р. Але масового справляння даного податку з громадян України не відбулось у силу низки причин. У зв’язку з цим Верховна Рада України вирішила доопрацювати дану правову норму та прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» від
4 липня 2013 р., яким дуже суттєво була змінена ст.265 ПКУ. А тому, враховуючи підвищений інтерес населення до даної теми, та той факт, що були внесені суттєві зміни до механізму справляння даного податку, його ставок та багато іншого, розглянемо цю тему ще раз.
ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ
Згідно із п.265.1.1. ПКУ, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземці, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, то платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єкт житлової нерухомості, який перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, — платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Якщо такий об’єкт поділений між ними в натурі, то платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
е) гуртожитки;
є) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаних такими, відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.
БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ
Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з житлової площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
У разі наявності у платника податку-фізичної особи більше одного об’єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється, виходячи з сумарної житлової площі таких об’єктів.
Хотілось би звернути увагу, що попередня редакція Закону дозволяла пільгу тільки на один об’єкт нерухомості.
ПІЛЬГИ ЗІ СПЛАТИ ПОДАТКУ
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир (незалежно від їх кількості) — на 120 кв.м;
б) для житлового будинку/будинків (незалежно від їх кількості) — на 250 кв.м;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) — на 370 кв.м.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Таким чином оподаткуванню підлягають квартири житловою площею понад 120 кв.м, будинки житловою площею понад 250 кв.м, різні види нерухомості житловою площею 370 кв.м. При цьому податок сплачується за кожен метр понад встановлені межі. Якщо ви є власниками декількох квартир чи будинків, то податок сплачується в тому разі, коли сумарна площа всіх квартир/будинків перевищує вищезазначені норми.
Пільги зі сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
СТАВКА ПОДАТКУ
Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
Ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах:

1. не більше 1% — для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м;


2. 2,7% — для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м;


3. 1% — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв.м;


4. 2,7% — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв.м.

Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

1. 1% — для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м;


2. 2,7% — для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м.