Коли в Україні з’являться електрички німецького рівня?
- 29
- коментар(і)
- 26-02-2021 23:12
Приміський потяг — це швидкий і надійний спосіб дістатися з передмістя до великого міста. Але в українських реаліях — не завжди комфортний. Рухомий склад електричок часто застарілий, потягів не вистачає, у пікові години вагони забиті пасажирами вщент. Змінити ситуацію на краще можуть тільки спільні зусилля «Укрзалізниці» та місцевої влади в кожному конкретному регіоні. Про успіхи та складнощі на шляху до кращих умов дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
БІЛЬШЕ БЕЗПЕКИ Й КОМФОРТУ
Уже не перший рік залізничники вивчають можливості щодо оновлення електричок. Розглядаються різні варіанти: від закупівлі вживаних німецьких електропоїздів до самостійної модернізації наявних. Наприклад, у лютому відбулася виставка сучасних розробок елементів салонного інтер’єру вагонів електропоїздів, яку організувала «Укрзалізниця». На ній можна було побачити нові вагонні меблі для приміських потягів.
Член правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський розказує: «Вирішили не просто йти за незмінними багато років регламентами, а запросили ключових постачальників обладнання до нас на виставку представити свої нові рішення для приміських потягів — сидіння та інші вагонні меблі, віконні та дверні групи, туалетні системи тощо».
За словами Перцовського, оновлення приміських електричок є ініціативою самої УЗ, тож компанії важливо мінімізувати витрати на ремонт, а кожна зекономлена гривня піде на те, щоб зробити більше секцій. Залізничники кажуть, попри наявні розробки, самостійно оновити електрички не вийде. Кілька років тому в «Укрзалізниці» порахували, що проєкт оновлення міських електричок Києва коштуватиме приблизно 4 мільярди гривень. Тож без участі місцевої влади не обійтись.
Водночас модернізація не стоїть на місці. Уже незабаром у приміських поїздах з’являться камери спостереження, які дозволять машиністу контролювати ситуацію у вагонах. Також буде встановлена так звана «червона кнопка» для виклику правоохоронців. Вона дозволить викликати поліцію на наступну станцію у випадку проблем із неналежною поведінкою деяких пасажирів. Таким чином в «Укрзалізниці» хочуть підвищити рівень безпеки в потягах та не порушувати розклад руху.
КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ПІЛЬГОВИКІВ І СПІВПРАЦЯ НА МІСЦЯХ
В «Укрзалізниці» наголошують, що приміські пасажирські перевезення є найбільш збитковим напрямом. Адже компенсації за пільговиків, які має виплачувати місцева влада за надані послуги, не покривають навіть мінімальних витрат. Так, за 2020 рік органи місцевої влади заборгували підприємству понад 200 млн грн компенсацій за проїзд пільгових категорій населення в електричках. Тож тепер залізниця пропонує владі на місцях публічні договори про надання послуг із приміських перевезень.
«Підхід простий: є договір — є електричка та якісний сервіс, немає договору — будемо обслуговувати напрямки за залишковим принципом. Іншого варіанту впливу на місцеві органи влади в нас практично немає», — пояснює очільник УЗ Володимир Жмак.
Там, де співпраця із місцевою владою йде успішно, приміські поїзди ходять стабільно і навіть з’являються нові маршрути. Так, 25 січня запустили приміський потяг підвищеної комфортності за маршрутом «Київ — Тарасівка». У робочі дні на маршруті курсує вісім поїздів. Відстань із Боярки до Києва потяг долає за 21 хвилину, з Вишневого — за 15 хвилин, одночасно електропоїзд вміщує близько тисячі пасажирів.
Уже в березні жителів столиці та передмістя чекає ще один додатковий маршрут: «Київ — Коцюбинське — Ірпінь — Буча».
«Провели перемовини з керівництвом «Укрзалізниці» щодо запуску додаткової «Ірпінської електрички», яка дозволить землякам швидше та комфортніше добиратися до столиці. Це має бути потяг на десять вагонів, який у ранковий та вечірній час пік суттєво розвантажить інші електропоїзди», — зазначив ірпінський міський голова Олександр Маркушин.
Слід зауважити, що нові маршрути до столиці відкриваються в межах проєкту Kyiv City Express, який передбачає модернізацію й налагодження сполучення між Києвом і містами-супутникам. Зокрема, будуть розвиватися броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки.
Усього в Україні курсує понад 650 приміських поїздів, але цього досі недостатньо. Аби українська електричка стала схожа на німецьку, належить чимало зробити: збільшити кількість маршрутів, зменшити інтервал руху до 20-30 хвилин, попрацювати над комфортом всередині вагонів. Для цього знадобиться чимало часу й грошей, але в підсумку зусилля повинні окупитися.
БІЛЬШЕ БЕЗПЕКИ Й КОМФОРТУ
Уже не перший рік залізничники вивчають можливості щодо оновлення електричок. Розглядаються різні варіанти: від закупівлі вживаних німецьких електропоїздів до самостійної модернізації наявних. Наприклад, у лютому відбулася виставка сучасних розробок елементів салонного інтер’єру вагонів електропоїздів, яку організувала «Укрзалізниця». На ній можна було побачити нові вагонні меблі для приміських потягів.
Член правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський розказує: «Вирішили не просто йти за незмінними багато років регламентами, а запросили ключових постачальників обладнання до нас на виставку представити свої нові рішення для приміських потягів — сидіння та інші вагонні меблі, віконні та дверні групи, туалетні системи тощо».
За словами Перцовського, оновлення приміських електричок є ініціативою самої УЗ, тож компанії важливо мінімізувати витрати на ремонт, а кожна зекономлена гривня піде на те, щоб зробити більше секцій. Залізничники кажуть, попри наявні розробки, самостійно оновити електрички не вийде. Кілька років тому в «Укрзалізниці» порахували, що проєкт оновлення міських електричок Києва коштуватиме приблизно 4 мільярди гривень. Тож без участі місцевої влади не обійтись.
Водночас модернізація не стоїть на місці. Уже незабаром у приміських поїздах з’являться камери спостереження, які дозволять машиністу контролювати ситуацію у вагонах. Також буде встановлена так звана «червона кнопка» для виклику правоохоронців. Вона дозволить викликати поліцію на наступну станцію у випадку проблем із неналежною поведінкою деяких пасажирів. Таким чином в «Укрзалізниці» хочуть підвищити рівень безпеки в потягах та не порушувати розклад руху.
КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ПІЛЬГОВИКІВ І СПІВПРАЦЯ НА МІСЦЯХ
В «Укрзалізниці» наголошують, що приміські пасажирські перевезення є найбільш збитковим напрямом. Адже компенсації за пільговиків, які має виплачувати місцева влада за надані послуги, не покривають навіть мінімальних витрат. Так, за 2020 рік органи місцевої влади заборгували підприємству понад 200 млн грн компенсацій за проїзд пільгових категорій населення в електричках. Тож тепер залізниця пропонує владі на місцях публічні договори про надання послуг із приміських перевезень.
«Підхід простий: є договір — є електричка та якісний сервіс, немає договору — будемо обслуговувати напрямки за залишковим принципом. Іншого варіанту впливу на місцеві органи влади в нас практично немає», — пояснює очільник УЗ Володимир Жмак.
Там, де співпраця із місцевою владою йде успішно, приміські поїзди ходять стабільно і навіть з’являються нові маршрути. Так, 25 січня запустили приміський потяг підвищеної комфортності за маршрутом «Київ — Тарасівка». У робочі дні на маршруті курсує вісім поїздів. Відстань із Боярки до Києва потяг долає за 21 хвилину, з Вишневого — за 15 хвилин, одночасно електропоїзд вміщує близько тисячі пасажирів.
Уже в березні жителів столиці та передмістя чекає ще один додатковий маршрут: «Київ — Коцюбинське — Ірпінь — Буча».
«Провели перемовини з керівництвом «Укрзалізниці» щодо запуску додаткової «Ірпінської електрички», яка дозволить землякам швидше та комфортніше добиратися до столиці. Це має бути потяг на десять вагонів, який у ранковий та вечірній час пік суттєво розвантажить інші електропоїзди», — зазначив ірпінський міський голова Олександр Маркушин.
Слід зауважити, що нові маршрути до столиці відкриваються в межах проєкту Kyiv City Express, який передбачає модернізацію й налагодження сполучення між Києвом і містами-супутникам. Зокрема, будуть розвиватися броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки.
Усього в Україні курсує понад 650 приміських поїздів, але цього досі недостатньо. Аби українська електричка стала схожа на німецьку, належить чимало зробити: збільшити кількість маршрутів, зменшити інтервал руху до 20-30 хвилин, попрацювати над комфортом всередині вагонів. Для цього знадобиться чимало часу й грошей, але в підсумку зусилля повинні окупитися.
Центр громадського моніторингу та контролю
Коментарі відсутні