Хто із мобілізованих на військову службу повинен отримати зарплату, а хто — сплатити податки?
- Питання-відповідь
- 562
- коментар(і)
- 04-04-2014 17:30
Добрий день, редакція газети «Звягель»! Розкажіть, будь ласка, чи зберігається робоче місце за мобілізованими працівниками, та чи повинні сплачувати податки приватні підприємці, призвані на військову службу?
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
27 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (про соціальні гарантії особам, які виконують обов’язки щодо мобілізації)», одним із співавторів якого був і наш земляк, народний депутат України В.М.Литвин.
Даним законом вносяться зміни в ряд законів, які стосуються мобілізованих осіб на військову службу.
У пояснювальній записці про необхідність прийняття даного закону зазначається, що прийняття цього законопроекту сприятиме вирішенню таких завдань:
ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ЗАРПЛАТ ПРАЦІВНИКІВ
Однією із проблем, яка турбує тисячі наших громадян, призваних на військову службу, є збереження їхнього робочого місця на період їх знаходження у Збройних Силах.
Оскільки до цього роботодавець повинен був звільняти таких працівників на підставі п.3 ст.36 КЗпП України, яка передбачає звільнення працівника у зв’язку із призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу.
При цьому, у випадку припинення трудового договору з вищезазначених підстав, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Тобто такий варіант був не вигідний ні працівнику, який втрачає роботу, ні роботодавцю, який виплачує вихідну допомогу.
Згідно зі змінами, які були внесені Законом від 27.03.2014 р., за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.
Тобто, в даному випадку законодавець повністю став на бік працівника та захистив його, зберігаючи за ним робоче місце та зарплату, при цьому поставивши роботодавця у ненайліпше становище. Добре, якщо у роботодавця працює один працівник, а якщо їх декілька десятків? Та, крім цього, на їх місце тимчасово необхідно прийняти нових людей, яким також потрібно платити зарплату та ще й податки і збори на цю зарплату. Такі обставини можуть вкрай негативно позначитись особливо на малому та середньому бізнесі, який і так ледь-ледь кінці з кінцями зводить. Зрозуміло, що в ситуації, коли ворожі танки стоять на кордоні, гроші рахувати не прийнято, але на мою особисту думку, це питання також необхідно законодавчо врегулювати. Один із можливих варіантів — це звільнення таких роботодавців від сплати частини податків, пропорційно їхньому додатковому фінансовому навантаженню на виплату заробітної плати фактично в подвійному розмірі.
НАРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ
Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, то виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.
ОПОДАТКУВАННЯ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМЦІВ
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Тобто, приватні підприємці, які були мобілізовані, не позбавляться свого статусу підприємця.
Стосовно офіційної інформації про порядок сплати податків такими особами, то її вкрай мало.
Інформацію про порядок сплати податків чоловіками-підприємцями, яких мобілізували до Збройних Сил України, я знайшов на офіційному веб-сайті тільки Територіального управління Міндоходів у Сумській області.
Як зазначає даний податковий орган, платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки.
Тобто, дана категорія платників єдиного податку на законних підставах може скористатись правом на тимчасову відпустку та при цьому використати можливість не сплачувати єдиний податок на період відпустки.
Враховуючи вищезазначене та з метою врегулювання питань щодо нарахувань авансових внесків для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку першої і другої груп, які не здійснювали господарську діяльність на період мобілізації та не одержували дохід, контролюючі органи матимуть підстави вважати податковий борг платника єдиного податку, що виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) безнадійним податковим боргом, що підлягатиме списанню, але при цьому вищезазначена категорія платників повинна буде надати підтверджуючий документ з військового комісаріату, у якому буде зазначено період перебування на зборах.
Андрій Т., м.Новоград-Волинський
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
27 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (про соціальні гарантії особам, які виконують обов’язки щодо мобілізації)», одним із співавторів якого був і наш земляк, народний депутат України В.М.Литвин.
Даним законом вносяться зміни в ряд законів, які стосуються мобілізованих осіб на військову службу.
У пояснювальній записці про необхідність прийняття даного закону зазначається, що прийняття цього законопроекту сприятиме вирішенню таких завдань:
- надання можливості громадянам України від 40 до 55 років реалізувати конституційний обов’язок щодо захисту Батьківщини та її територіальної цілісності;
- врегулювання питань призову на військову службу при мобілізації приватних підприємців без припинення їх підприємницької діяльності;
- підвищення соціальних гарантій військовозобов’язаних, які призиваються на військову службу під час мобілізації;
- недопущення зменшення соціальних гарантій офіцерам запасу, які під час мобілізації будуть призначені на нижчі посади;
- покращання комплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших військових формувань резервістами;
- уточнення порядку виконання військово-транспортного обов’язку;
- упорядкування питань надання спеціального дозволу на впровадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та надання громадянам України допуску до державної таємниці у разі виникнення кризової ситуації, оголошення рішення про проведення мобілізації або введення правового режиму воєнного стану.
ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ЗАРПЛАТ ПРАЦІВНИКІВ
Однією із проблем, яка турбує тисячі наших громадян, призваних на військову службу, є збереження їхнього робочого місця на період їх знаходження у Збройних Силах.
Оскільки до цього роботодавець повинен був звільняти таких працівників на підставі п.3 ст.36 КЗпП України, яка передбачає звільнення працівника у зв’язку із призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу.
При цьому, у випадку припинення трудового договору з вищезазначених підстав, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Тобто такий варіант був не вигідний ні працівнику, який втрачає роботу, ні роботодавцю, який виплачує вихідну допомогу.
Згідно зі змінами, які були внесені Законом від 27.03.2014 р., за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.
Тобто, в даному випадку законодавець повністю став на бік працівника та захистив його, зберігаючи за ним робоче місце та зарплату, при цьому поставивши роботодавця у ненайліпше становище. Добре, якщо у роботодавця працює один працівник, а якщо їх декілька десятків? Та, крім цього, на їх місце тимчасово необхідно прийняти нових людей, яким також потрібно платити зарплату та ще й податки і збори на цю зарплату. Такі обставини можуть вкрай негативно позначитись особливо на малому та середньому бізнесі, який і так ледь-ледь кінці з кінцями зводить. Зрозуміло, що в ситуації, коли ворожі танки стоять на кордоні, гроші рахувати не прийнято, але на мою особисту думку, це питання також необхідно законодавчо врегулювати. Один із можливих варіантів — це звільнення таких роботодавців від сплати частини податків, пропорційно їхньому додатковому фінансовому навантаженню на виплату заробітної плати фактично в подвійному розмірі.
НАРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ
Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, то виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.
ОПОДАТКУВАННЯ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМЦІВ
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Тобто, приватні підприємці, які були мобілізовані, не позбавляться свого статусу підприємця.
Стосовно офіційної інформації про порядок сплати податків такими особами, то її вкрай мало.
Інформацію про порядок сплати податків чоловіками-підприємцями, яких мобілізували до Збройних Сил України, я знайшов на офіційному веб-сайті тільки Територіального управління Міндоходів у Сумській області.
Як зазначає даний податковий орган, платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки.
Тобто, дана категорія платників єдиного податку на законних підставах може скористатись правом на тимчасову відпустку та при цьому використати можливість не сплачувати єдиний податок на період відпустки.
Враховуючи вищезазначене та з метою врегулювання питань щодо нарахувань авансових внесків для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку першої і другої груп, які не здійснювали господарську діяльність на період мобілізації та не одержували дохід, контролюючі органи матимуть підстави вважати податковий борг платника єдиного податку, що виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) безнадійним податковим боргом, що підлягатиме списанню, але при цьому вищезазначена категорія платників повинна буде надати підтверджуючий документ з військового комісаріату, у якому буде зазначено період перебування на зборах.
Коментарі відсутні