Різдвяне послання архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА

ВОЗЛЮБЛЕНІ У ГОСПОДІ ВИСОКОПОВАЖНІ ПАСТИРІ, ЧЕСНЕ У ХРИСТІ ЧЕРНЕЦТВО, БОГОЛЮБИВІ БРАТИ І СЕСТРИ!
Нині радіє кожна людина, кожне віруюче серце, зустрічаючи цю святкову різдвяну ніч, коли світові засіяло Сонце Правди — Богомладенець Христос. Ця радість зустрічі із Новонародженим Спасителем світу перекреслює будь-які часові межі. І ось ми разом із пастухами стоїмо у Христової колиски у Віфлеємському вертепі.
З давніх часів людство жило в очікуванні свого звільнення від рабства гріха та смерті, в очікуванні часу, коли збудеться Господня обітниця про те, що «сім’я Жони зітре голову змія» (Бут.3,15). Про це пришестя пророкували праведники Старого Завіту, надією на нього жили благочестиві люди древнього Ізраїлю.
І ось сьогодні настав цей час, коли через велику тайну Боговтілення на цей світ з’явилося Богонемовля Христос. Довгожданий Месія прийшов до Свого творіння не як величний цар, а як смиренний послушник волі Небесного Отця — «чоловік пеленами убого повився». Ось як пише про це апостол Павло: «Принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, із вигляду став як чоловік. Упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, смерті хресної» (Флп.2,7-8). Блага та радісна звістка про народження Спасителя була сповіщена простим пастухам, мудрим волхвам і всім, хто був її достойним. Чудесна віфлеємська новина підкріплює і наші немічні сили на шляху до спасіння через терени життєвих перешкод та боротьби з гріхом. Не треба страшитися цього шляху! Розмірковуючи над святом Різдва Христового, святитель Іоанн Златоуст говорить, що тепер немає для нас підстав «боятися і тремтіти», бо «коли Бог став з людьми…. треба бути спокійним за все, прославляючи Бога разом з ангельським співом: «Слава у вишніх Богу і на землі мир…»
Мир — це одне з найвеличніших благ, яке дає людині можливість жити і творити. Під час свого земного служіння Господь наш Іісус Христос багато разів говорив про мир, вказуючи на його велике значення в особистому і суспільному житті людини. Христос вчив своїх послідовників, щоб вони не тільки зберігали мир між собою, але й трудилися для утвердження миру серед інших людей.
У Нагорній проповіді, яка визначає основи морального життя людини, Спаситель говорить: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». (Мф.5.9).
Мир повинен впроваджуватися розумом, терпінням і любов’ю. Люди, які бажають досягнути щастя, повинні домагатися миру. Не може бути щастя в сім’ї, де немає миру. В домі, де сусіди ворогують, в країні, що втратила мир, з’являються смерть, кров, зло і ворожнеча. Щастя — це мир, а мир — це щастя.
Дорогі браття і сестри, в ці святі різдвяні дні протягнімо руку братерської допомоги всім тим, хто її потребує. Повірте, що це буде найкращим нашим подарунком для Народженного Христа Спасителя. Молімо Бога, щоб Він послав мир нашій країні, щоб Він послав мир у наше місто, у наші сім‘ї та родини.
Від усієї душі вітаю вас, дорога паство, зі святом Різдва Христового і Новоліттям. Будемо прагнути, щоб наше життя та переконання відповідали Божественним законам і церковним правилам, і тоді мир Христовий, який був явлений у Боговтіленні, торкнеться кожного серця і зруйнує стіну розділення. Прикликаю на всіх Вас Боже благословення та покров Богоматері Пречистої Діви Марії! Нехай світло Віфлеємської зорі буде нам дороговказом на всіх стежках нашого земного життя і на шляху до небесних чертогів нашого Творця і Господа.
Христос рождається — славімо Його!