5 квiтня католики святкують Воскресiння Христове
- Духовність
- 146
- коментар(і)
- 03-04-2015 23:56
Воскресіння Христове — найважливіше свято християнського календаря. Цього дня, за християнським ученням, воскрес Ісус Христос, який своїм розп’яттям спокутував гріхи людства. Свято, що також має назви Великдень, Пасха або Паска, символізує й уособлює радість із приводу перемоги Божого Сина над смертю та вічним забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
У перші століття християнства різні помісні церкви відзначали Пасху в різний час, а деякі святкували це свято разом з євреями. Остаточно дату святкування Великодня визначив Нікейський собор у 325 р.
З того часу встановлено, що Великдень має припадати на першу неділю після першого повного місяця, який настає після весняного рівнодення (21 березня). Розбіжність між датами католицької та православної Пасхи обумовлена тим, що римо-католицька церква користується григоріанським календарем, а православна — юліанським, різниця між якими становить 13 днів.
Переживання свята починається з Великого Четверга. Останні три дні перед Пасхою — Великий Четвер, Страсна П’ятниця, Велика Субота — називають Пасхальним Триденням. Літургія кожного із днів має своє значення. Так, у Великий Четвер — відзначається Таїнство Євхаристії та Священства. Після останньої молитви Святі Дари переносяться у особливе місце-«темницю», що символізує ув’язнення Христа. Згадуючи Страждання Господні, Церква ніби завмирає в молитовній тиші — з цього дня дзвони не дзвонять, замість них використовують дерев’яні колотушки. У Страсну П’ятницю вшановується День Смерті Христа. Відзначається Страсна П’ятниця, в першу чергу, особливо суворим постом, під час літургії Євхаристія не здійснюється, оскільки вважається, що жертву приносить сам Христос. Після меси Святі дари переносяться у боковий вівтар, який символізує Гроб Господній — уособлення перемоги Христа над смертю і дияволом.
Велика Субота — день скорботної тиші. Християни пильнують біля Гробу Господнього і розмірковують про Тайну Спасіння. До опівдня у Велику Суботу освячується їжа для великодньої трапези — пасхальні хліби, м’ясо, ковбаси, копченості, сіль та яйця.
Увечері Великої Суботи розпочинається Навечір’я Пасхи або Пасхальна Вігілія, що складається з Літургії Світла, Літургії Слова, Літургії Хрещення, Євхаристії і завершується хресною ходою. Тричі обходять вірні храм, прославляючи та проголошуючи Світле Христове Воскресіння.
У перші століття християнства різні помісні церкви відзначали Пасху в різний час, а деякі святкували це свято разом з євреями. Остаточно дату святкування Великодня визначив Нікейський собор у 325 р.
З того часу встановлено, що Великдень має припадати на першу неділю після першого повного місяця, який настає після весняного рівнодення (21 березня). Розбіжність між датами католицької та православної Пасхи обумовлена тим, що римо-католицька церква користується григоріанським календарем, а православна — юліанським, різниця між якими становить 13 днів.
Переживання свята починається з Великого Четверга. Останні три дні перед Пасхою — Великий Четвер, Страсна П’ятниця, Велика Субота — називають Пасхальним Триденням. Літургія кожного із днів має своє значення. Так, у Великий Четвер — відзначається Таїнство Євхаристії та Священства. Після останньої молитви Святі Дари переносяться у особливе місце-«темницю», що символізує ув’язнення Христа. Згадуючи Страждання Господні, Церква ніби завмирає в молитовній тиші — з цього дня дзвони не дзвонять, замість них використовують дерев’яні колотушки. У Страсну П’ятницю вшановується День Смерті Христа. Відзначається Страсна П’ятниця, в першу чергу, особливо суворим постом, під час літургії Євхаристія не здійснюється, оскільки вважається, що жертву приносить сам Христос. Після меси Святі дари переносяться у боковий вівтар, який символізує Гроб Господній — уособлення перемоги Христа над смертю і дияволом.
Велика Субота — день скорботної тиші. Християни пильнують біля Гробу Господнього і розмірковують про Тайну Спасіння. До опівдня у Велику Суботу освячується їжа для великодньої трапези — пасхальні хліби, м’ясо, ковбаси, копченості, сіль та яйця.
Увечері Великої Суботи розпочинається Навечір’я Пасхи або Пасхальна Вігілія, що складається з Літургії Світла, Літургії Слова, Літургії Хрещення, Євхаристії і завершується хресною ходою. Тричі обходять вірні храм, прославляючи та проголошуючи Світле Христове Воскресіння.
Коментарі відсутні