21 травня святкуємо Вознесiння Господнє
- Духовність
- 40
- коментар(і)
- 22-05-2015 00:40
У Христовій Церкві Вознесіння — одне з дванадцяти головних свят року. Вознесіння на Небо Ісуса Христа відзначається на 40-й день після Великодня і завжди припадає на четвер. У 2015 році Вознесіння Господнє припадає на 21 травня.
В основі свята — євангельський переказ про Ісуса Христа і Вознесіння його через 40 днів після смерті на небо. З цього приводу в народі кажуть: «Не прийдеться в середу Вшестя».
Як свідчить Священне Писання, після Воскресіння рівно сорок днів Ісус Христос продовжував видимим чином являтися своїм учням, дозволяв відчувати себе, наставляв їх і розділяв з ними їжу. На сороковий день Христос вознісся на небо. При цьому Спаситель пообіцяв, що вирушає в Царство Отця Небесного, але незримо перебуватиме на землі до кінця століття. Ця подія відбулася на Єлеонській горі неподалік Єрусалиму. Свідками вознесіння Христа були апостоли і Богородиця, про що розповідається в Євангеліях від Марка і Луки і в Діяннях Святих Апостолів.
Значення Вознесіння порівняне із значенням Різдва Христового — народившись серед людей, Боголюдина прославила людську природу своєю поблажливістю. Піднявшись же на небо, ще більше прославив її своїм сходженням.
У сороковий день після Воскресіння, ніби після свого нового народження, Ісус Христос мав увійти до небесного храму Свого Отця як Спаситель людства.
У народі на свято Вознесіння за звичаєм пекли «драбинки» — символ сходження Христа на небо. Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки. Вважається, що з цього дня починає колоситися пшениця і перестає співати зозуля. На свято Вознесіння існувала заборона на роботи в полі. Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. У селах дотримувалися таких обрядів: дівчата йшли в поле, кожна ставала біля своєї ниви, кланялася на всі чотири сторони і кидала печиво вгору, примовляючи: «Щоб жито моє зросло так само високо». Після чого випічка з’їдалась. Також завивалися березові вінки, вважалося, що, якщо до дня П’ятидесятниці вінок не зів’яне, то той, на кого береза завита, проживе цей рік, а дівчина вийде заміж.
Молодь у цей день організовувала на природі різноманітні забави.
Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то це — на добрий врожай, а коли дощова — то на недорід.
Святкування Вознесіння в католицьких храмах розпочинається за три дні: понеділок, вівторок і середа перед Вознесінням іменуються «Трьома днями прохання». У ці дні здійснюються спеціальні церковні процесії і читаються молитви з вихвалянням Бога і проханнями сприятливої погоди і хорошого врожаю.
Для наочного уявлення самої події Вознесіння Христового на небо в деяких римсько-католицьких церквах здійснюється підняття статуї Христа до самої стелі храму (він символізує небо), супроводжуване різними церемоніями і співами.
Більш ніж у 20 країнах світу свято Вознесіння є неробочим днем.
Згідно з розпорядженням конференції єпископів України, римо-католики протягом попередніх років відзначали свято Вознесіння не строго на 40-й день (четвер), а найближчої за календарем неділі. Проте у березні 2014 року єпископат РКЦ України постановив повернути святкування Вознесіння на 40-й день після Великодня.
В основі свята — євангельський переказ про Ісуса Христа і Вознесіння його через 40 днів після смерті на небо. З цього приводу в народі кажуть: «Не прийдеться в середу Вшестя».
Як свідчить Священне Писання, після Воскресіння рівно сорок днів Ісус Христос продовжував видимим чином являтися своїм учням, дозволяв відчувати себе, наставляв їх і розділяв з ними їжу. На сороковий день Христос вознісся на небо. При цьому Спаситель пообіцяв, що вирушає в Царство Отця Небесного, але незримо перебуватиме на землі до кінця століття. Ця подія відбулася на Єлеонській горі неподалік Єрусалиму. Свідками вознесіння Христа були апостоли і Богородиця, про що розповідається в Євангеліях від Марка і Луки і в Діяннях Святих Апостолів.
Значення Вознесіння порівняне із значенням Різдва Христового — народившись серед людей, Боголюдина прославила людську природу своєю поблажливістю. Піднявшись же на небо, ще більше прославив її своїм сходженням.
У сороковий день після Воскресіння, ніби після свого нового народження, Ісус Христос мав увійти до небесного храму Свого Отця як Спаситель людства.
У народі на свято Вознесіння за звичаєм пекли «драбинки» — символ сходження Христа на небо. Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки. Вважається, що з цього дня починає колоситися пшениця і перестає співати зозуля. На свято Вознесіння існувала заборона на роботи в полі. Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. У селах дотримувалися таких обрядів: дівчата йшли в поле, кожна ставала біля своєї ниви, кланялася на всі чотири сторони і кидала печиво вгору, примовляючи: «Щоб жито моє зросло так само високо». Після чого випічка з’їдалась. Також завивалися березові вінки, вважалося, що, якщо до дня П’ятидесятниці вінок не зів’яне, то той, на кого береза завита, проживе цей рік, а дівчина вийде заміж.
Молодь у цей день організовувала на природі різноманітні забави.
Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то це — на добрий врожай, а коли дощова — то на недорід.
Святкування Вознесіння в католицьких храмах розпочинається за три дні: понеділок, вівторок і середа перед Вознесінням іменуються «Трьома днями прохання». У ці дні здійснюються спеціальні церковні процесії і читаються молитви з вихвалянням Бога і проханнями сприятливої погоди і хорошого врожаю.
Для наочного уявлення самої події Вознесіння Христового на небо в деяких римсько-католицьких церквах здійснюється підняття статуї Христа до самої стелі храму (він символізує небо), супроводжуване різними церемоніями і співами.
Більш ніж у 20 країнах світу свято Вознесіння є неробочим днем.
Згідно з розпорядженням конференції єпископів України, римо-католики протягом попередніх років відзначали свято Вознесіння не строго на 40-й день (четвер), а найближчої за календарем неділі. Проте у березні 2014 року єпископат РКЦ України постановив повернути святкування Вознесіння на 40-й день після Великодня.
Коментарі відсутні