ЗАПИТАННЯ ДО СВЯЩЕНИКА
- Духовність
- 422
- коментар(і)
- 20-03-2009 20:53
На запитання відповідає ігумен Української Православної Церкви — Аліпій:
— Слава Ісусу Христу! Деякі православні священики на похованнях по декілька разів нагадують людям про біди, які приносить вживання алкогольних напоїв, і категорично застерігають пити під час поминального обіду. Інші ж не тільки не забороняють вживати горілку, але й самі випивають, навіть коли похорон у Страсну п’ятницю. Хто з них поступає правильно? І як бути нам?
— Господи, благослови! Одне з найдивніших питань, яке мені тільки задавали. Невже не зрозуміло, що ті священики, які повчають доброму, мають бути почуті, а ті, що у овечих шкурах зваблюють християн на злі справи, не можуть вважатися служителями Божими?
— Благословіть, Отче! Мені подарували на день народження золотий ланцюжок з іконкою Святого Миколая, сьогодні, мабуть, це вже стало даниною моді — кожен другий щось носить на шиї. А як ставиться Церква до таких речей? Одні кажуть, що носити можна лише хрестик, інші взагалі вважають, що Біблія не рекомендує будь що носити на шиї кожен день.
— Господи, благослови! В Біблії взагалі не існує ніяких рекомендацій, що саме носити, окрім настанов носити одруженим жінкам покривало на голові як знак для Ангелів, що вони мають чоловіка. Тому, звичайно, там нема вказівок і про ікону святителя Миколая. Але з давніх давен християни бажали якось відзначати себе з-поміж інших. Для цього спочатку носили на тілі зображення рибки, далі — монограму Спасителя, а потім стали відкрито носити зображення Хреста Господнього. Здоровий глузд не дозволить нам у повсякчас носити на тілі ікони. Адже ми не завжди можемо вести себе достойно цих святих зображень, а потім ми ж вимушені відвідувати бані та туалет. Якщо там не прийнятно вивішувати ікони, то й заносити їх на своєму тілі не нормально. Тому рекомендую носити, не знімаючи, лише святий Хрест, але без зображення Розіп’ятого. У іншому випадку, зображення краще знімати у згаданих ситуаціях. Цього від нас вимагає наше благочестя.
— Благословіть, Отче! Підскажіть, будь ласка, як правильно поступати в даній ситуації. Я живу в кімнаті ще з однією дівчиною (в гуртожитку). Чи можу я читати молитву сидячи на ліжку «про себе», не в голос (я знаю, що молитися потрібно стоячи або на колінах, але я, мабуть, не зможу в присутності іншої людини зосередитись на молитві). І ще одне... Моя мама не дозволяє мені мити волосся по п'ятницях, понеділках, неділях та в свята ( так і покійна бабуся говорила). Дійсно не можна? Дякую.
— Господи, благослови! Сьогодні не ті часи, щоб соромитись молитися. Вважаю, що Ви маєте поговорити з своєю сусідкою і відкрито сповістити її про те, що Ви віруюча православна людин, вона деякий час і покепкує з цього, але, якщо Ви не будете на це болісно реагувати, то скоро заспокоїться і може навіть складе Вам компанію.
Що стосується заборон мити голову у деякі дні, то Церква до цих версій немає ніякого відношення. Хто вигадав, що не можна голову мити у якісь дні, той хай і пояснить, навіщо ця заборона. Як до мене, то мийтесь, як Вам забажається і виглядайте охайненько.
— Батюшка, благословите! Недавно меня уволили с работы, после этого события я чувствую какое-то духовное опустошение. Батюшка, как принять и смириться с последними событиями в моей жизни, чувствую, что у меня не хватает веры и терпения, и, самое главное, я не знаю, что мне делать дальше? Возможно, мне нужно поменять род деятельности? Как определиться в таком важном и сложном вопросе, и как знать, что приняла правильное решение...
— Господи, благослови! Прочитав ваш вопрос, я сделал один вывод: Господь сейчас решает Ваши проблемы! Иногда невыносимо трудно избавиться от нелюбимой работы, от неприемлемого образа жизни. И мы надеемся на благоприятный для этого случай. Такой случай произошёл, и вам следует за это благодарить Бога. А пока определитесь с тем, что вам по душе, не брезгуйте никакой работой, кроме бесчестной.
— Господи, благослови! Скажите, пожайлуста, является ли последствием греха, если ребенок левша. И в каком возрасте лучше идти в школу деткам — в 7 или 6 лет.
— Господи, благослови! Левша — это не болезнь и не изъян, а способ мышления на физическом уровне. Потому говорить о какой-то греховности ,как повод к наказанию, ни к месту. А вот советовать, когда ребёнку лучше пойти в школу, я могу: считаю, что чем раньше ребёнок начнёт учиться, тем лучше. Но более точное определение о каждом ребёнке индивидуально может дать детский психолог, это его задача.
— Господи, Благослови! Скажіть, як Церква відноситься до профілактичних щеплень новонародженим і малим дітям. Я читала різні думки православних, тому не можу вирішити цю проблему конкретно щодо моїх дітей. Дякую.
— Господи, благослови! Церква не розглядає питання робити щеплення чи ні, бо це не в її компетенції. Я не лікар, а тому особисто теж не можу давати компетентну пораду у цьому питанні. Але хочу зазначити, що я чудово пам’ятаю поминальні граматки старих людей, у яких вписано було імена померлих малюків, там їх було не менше десятка. А на Панахидах довоєнних популярними були приспіви: «Господи, упокой младенцы!», бо майже не було сім’ї, яка б не втратила немовлят від хвороб. Сьогодні, на жаль, теж помирають діти, та все ж далеко не у тій кількості, що у давнину. Тому робіть висновки.
Мені здається, що лікарі — не людожери і роблять багато заради нашого здоров’я. А помилки трапляються з усіма...
— Слава Ісусу Христу! Деякі православні священики на похованнях по декілька разів нагадують людям про біди, які приносить вживання алкогольних напоїв, і категорично застерігають пити під час поминального обіду. Інші ж не тільки не забороняють вживати горілку, але й самі випивають, навіть коли похорон у Страсну п’ятницю. Хто з них поступає правильно? І як бути нам?
Олександр КІНЗЕРСЬКИЙ, с.Чижівка.
— Господи, благослови! Одне з найдивніших питань, яке мені тільки задавали. Невже не зрозуміло, що ті священики, які повчають доброму, мають бути почуті, а ті, що у овечих шкурах зваблюють християн на злі справи, не можуть вважатися служителями Божими?
— Благословіть, Отче! Мені подарували на день народження золотий ланцюжок з іконкою Святого Миколая, сьогодні, мабуть, це вже стало даниною моді — кожен другий щось носить на шиї. А як ставиться Церква до таких речей? Одні кажуть, що носити можна лише хрестик, інші взагалі вважають, що Біблія не рекомендує будь що носити на шиї кожен день.
Микола, м.Новоград-Волинський
— Господи, благослови! В Біблії взагалі не існує ніяких рекомендацій, що саме носити, окрім настанов носити одруженим жінкам покривало на голові як знак для Ангелів, що вони мають чоловіка. Тому, звичайно, там нема вказівок і про ікону святителя Миколая. Але з давніх давен християни бажали якось відзначати себе з-поміж інших. Для цього спочатку носили на тілі зображення рибки, далі — монограму Спасителя, а потім стали відкрито носити зображення Хреста Господнього. Здоровий глузд не дозволить нам у повсякчас носити на тілі ікони. Адже ми не завжди можемо вести себе достойно цих святих зображень, а потім ми ж вимушені відвідувати бані та туалет. Якщо там не прийнятно вивішувати ікони, то й заносити їх на своєму тілі не нормально. Тому рекомендую носити, не знімаючи, лише святий Хрест, але без зображення Розіп’ятого. У іншому випадку, зображення краще знімати у згаданих ситуаціях. Цього від нас вимагає наше благочестя.
— Благословіть, Отче! Підскажіть, будь ласка, як правильно поступати в даній ситуації. Я живу в кімнаті ще з однією дівчиною (в гуртожитку). Чи можу я читати молитву сидячи на ліжку «про себе», не в голос (я знаю, що молитися потрібно стоячи або на колінах, але я, мабуть, не зможу в присутності іншої людини зосередитись на молитві). І ще одне... Моя мама не дозволяє мені мити волосся по п'ятницях, понеділках, неділях та в свята ( так і покійна бабуся говорила). Дійсно не можна? Дякую.
— Господи, благослови! Сьогодні не ті часи, щоб соромитись молитися. Вважаю, що Ви маєте поговорити з своєю сусідкою і відкрито сповістити її про те, що Ви віруюча православна людин, вона деякий час і покепкує з цього, але, якщо Ви не будете на це болісно реагувати, то скоро заспокоїться і може навіть складе Вам компанію.
Що стосується заборон мити голову у деякі дні, то Церква до цих версій немає ніякого відношення. Хто вигадав, що не можна голову мити у якісь дні, той хай і пояснить, навіщо ця заборона. Як до мене, то мийтесь, як Вам забажається і виглядайте охайненько.
— Батюшка, благословите! Недавно меня уволили с работы, после этого события я чувствую какое-то духовное опустошение. Батюшка, как принять и смириться с последними событиями в моей жизни, чувствую, что у меня не хватает веры и терпения, и, самое главное, я не знаю, что мне делать дальше? Возможно, мне нужно поменять род деятельности? Как определиться в таком важном и сложном вопросе, и как знать, что приняла правильное решение...
— Господи, благослови! Прочитав ваш вопрос, я сделал один вывод: Господь сейчас решает Ваши проблемы! Иногда невыносимо трудно избавиться от нелюбимой работы, от неприемлемого образа жизни. И мы надеемся на благоприятный для этого случай. Такой случай произошёл, и вам следует за это благодарить Бога. А пока определитесь с тем, что вам по душе, не брезгуйте никакой работой, кроме бесчестной.
— Господи, благослови! Скажите, пожайлуста, является ли последствием греха, если ребенок левша. И в каком возрасте лучше идти в школу деткам — в 7 или 6 лет.
— Господи, благослови! Левша — это не болезнь и не изъян, а способ мышления на физическом уровне. Потому говорить о какой-то греховности ,как повод к наказанию, ни к месту. А вот советовать, когда ребёнку лучше пойти в школу, я могу: считаю, что чем раньше ребёнок начнёт учиться, тем лучше. Но более точное определение о каждом ребёнке индивидуально может дать детский психолог, это его задача.
— Господи, Благослови! Скажіть, як Церква відноситься до профілактичних щеплень новонародженим і малим дітям. Я читала різні думки православних, тому не можу вирішити цю проблему конкретно щодо моїх дітей. Дякую.
— Господи, благослови! Церква не розглядає питання робити щеплення чи ні, бо це не в її компетенції. Я не лікар, а тому особисто теж не можу давати компетентну пораду у цьому питанні. Але хочу зазначити, що я чудово пам’ятаю поминальні граматки старих людей, у яких вписано було імена померлих малюків, там їх було не менше десятка. А на Панахидах довоєнних популярними були приспіви: «Господи, упокой младенцы!», бо майже не було сім’ї, яка б не втратила немовлят від хвороб. Сьогодні, на жаль, теж помирають діти, та все ж далеко не у тій кількості, що у давнину. Тому робіть висновки.
Мені здається, що лікарі — не людожери і роблять багато заради нашого здоров’я. А помилки трапляються з усіма...
Коментарі відсутні