«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля

«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля

Поверненням земляків із російського полону запам’ятається містянам цьогорічний День незалежності. 

24 серпня в Україну повернули 115 українських строковиків. Зокрема, двох нацгвардійців зі Звягеля — Олександра Загрядка та Кирила Рабчука, а також — нацгвардійця з Городниці Владислава Сиротюка. Повідомляють, що загалом повернули 15 полонених із Житомирщини. 

Ця новина викликала щиру радість українців. Звягеляни теж вітали родини, бажали якнайшвидшої адаптації після полону: «Із вами радіємо всі! Чекаємо своїх героїв під час наступних обмінів! Обов’язково дочекаємося!» — писали в мережі.

«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля
Наші земляки-строковики до полону

Сашко з побратимом Кирилом провели в полоні понад 2 роки 3 місяці. Історію Надії Шевченко та її сина Олександра Загрядка у «Звягелі» ми розповідали раніше. У полоні Олександр перебував в Оленівці та в колонії у Горлівці. З ініціативи мами Надії представники громадської організації «Вояцький визвіл» за підтримки мотоспільнот Рівного, Львова, Звягеля, Житомира та Києва організували мотопробіг єдності полонених маріупольського гарнізону. Батьки часто брали участь у різноманітних акціях, зокрема у столиці, щоб привернути увагу до полонених. І, ось, нарешті хлопці повернулися. 

 

«Зустріч була неймовірною, досі не віриться, — каже Надія Шевченко. — Почали реабілітацію, знаходимося зараз у шпиталі. Почувається син нормально, попри те, що вони всі дуже змарнілі, неймовірно худі, із купою болячок. Для нас це — етап, який ми пройдемо. Упевнена на всі сто відсотків».

«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля

Мама строковика Владислава Сиротюка з Городниці Людмила Сиротюк теж поділилася емоціями: «Немає слів, емоції зашкалюють. 2 роки і 4 місяці я чекала сина з полону, увесь час не мала від нього жодної звістки, не чула його голосу. Мала лише підтвердження від Червоного Хреста, що мій син вийшов з «Азовсталі» і потрапив в російський полон. А ще хлопці, яких звільняли з полону під час попередніх обмінів, повідомляли мені, де мій син. Останнім часом він був у СІЗО міста Камишин Волгоградської області. Жодного зв’язку в нас не було. Я писала листи в Червоний Хрест, але йому листів ніхто не передавав — там повністю була ізоляція від усього українського. Росіяни виставляли інформацію, ніби мій син загинув. Дякувати Богу, він вже в Україні. Син дуже схвильований і радий, що вдома».

«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля

Подробиці про полон хлопці розповідають лише близьким. Кажуть, багато наших полонених залишається там, тому небезпечно розповідати. «Коси стають дибки від жахіть, що там творяться», — розповіла одна з мам.

«Ми пам’ятаємо про кожного й кожну. Шукаємо та докладаємо максимум зусиль, щоб повернути всіх», — підкреслив Президент. Повідомляють, у результаті обміну росіяни отримали назад 115 строковиків, які здалися в полон у Курській області. 

«Коси стають дибки від жахіть, що відбуваються в полоні». Із російського полону повернули строковиків зі Звягеля

Юлія КЛИМЧУК