Герої не вмирають…
- Війна в Україні
- 504
- коментар(і)
- 04-10-2024 13:47
Жорстока, кровопролитна війна продовжує забирати життя відважних українських воїнів, які стали на захист рідної землі від ворога.
Неможливо мовчати, тому що просто розриває душу від болю втрати близьких людей у цей складний час. Із глибоким сумом хотілося б згадати про ще одного полеглого героя зі Звягеля — Воїна, який залишився вірний Україні до останнього свого подиху…
18 вересня наша громада віддала останню шану Герою, 34-річному звягелянину, капітану — Мельнику Олександру Васильовичу.
Лише такі прості, щирі та чуйні люди, як батько Олександра — Василь Борисович, до речі, теж військовий, та мама — Віра Сергіївна, котра працює на ПрАТ «Звягельхліб», могли виховати справжнього Героя.
Мені пощастило особисто знати Героя та бути його однокласницею. З такою дитячою безпосередністю, з такими не дитячими поглядами на життя, з такою щирою усмішкою, добрим і відкритим серцем ти назавжди запам’ятався нам зі школи, рідної 9 школи… «Наш Мєля», як називали тебе в класі…
Ти вмів підняти настрій тоді, коли його не було, ти міг підтримати всіх і в усьому, ти завжди був із класом. Ми разом втікали з уроків, разом проводили шкільні вечори.
Так, були моменти, коли виникали в нас і дитячі непорозуміння. Сварились, але й мирилися завжди. Ти був такою світлою людиною, яких дуже мало. Перед очима — випускний вечір, в очах радість, а в голові тисяча думок, розмови про майбутнє. І як зараз пам’ятаємо твої слова: «Ви про мене ще почуєте...»
Ох, якби ж ми тільки знали…
Тепер можна сказати, якими пророчими були твої слова тоді, на випускному вечорі. Ми почули про тебе, вся Україна почула. Ти вибрав собі професію служити людям та Батьківщині і залишився вірний цьому до останнього подиху.
15.09.2024 р., під час виконання службових обов’язків, перестало битися серце Олександра.
У нього залишилися 8-річна донечка, дружина, мати, батько та сестра. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Ти — наша гордість, наш Герой і наш біль… Ми завжди будемо тебе пам’ятати. Спочивай із миром, однокласнику!
З глибоким сумом і співчуттям Наталія ГОРЛАТА (ГАВРИЛОВА), однокласниця,
та керівництво ПрАТ «ЗВЯГЕЛЬХЛІБ»
Коментарі відсутні