Герої не вмирають…

Жорстока, кровопролитна війна продовжує забирати життя відважних українських воїнів, які стали на захист рідної землі від ворога.

Неможливо мовчати, тому що просто розриває душу від болю втрати близьких людей у цей складний час. Із глибоким сумом хотілося б згадати про ще одного полеглого героя зі Звягеля — Воїна, який залишився вірний Україні до останнього свого подиху…
18 вересня наша громада віддала останню шану Герою, 34-річному звягелянину, капітану — Мельнику Олександру Васильовичу.

Лише такі прості, щирі та чуйні люди, як батько Олександра — Василь Борисович, до речі, теж військовий, та мама — Віра Сергіївна, котра працює на ПрАТ «Звягельхліб», могли виховати справжнього Героя.
Мені пощастило особисто знати Героя та бути його однокласницею. З такою дитячою безпосередністю, з такими не дитячими поглядами на життя, з такою щирою усмішкою, добрим і відкритим серцем ти назавжди запам’ятався нам зі школи, рідної 9 школи… «Наш Мєля», як називали тебе в класі…
Ти вмів підняти настрій тоді, коли його не було, ти міг підтримати всіх і в усьому, ти завжди був із класом. Ми разом втікали з уроків, разом проводили шкільні вечори.
Так, були моменти, коли виникали в нас і дитячі непорозуміння. Сварились, але й мирилися завжди. Ти був такою світлою людиною, яких дуже мало. Перед очима — випускний вечір, в очах радість, а в голові тисяча думок, розмови про майбутнє. І як зараз пам’ятаємо твої слова: «Ви про мене ще почуєте...»
Ох, якби ж ми тільки знали…
Тепер можна сказати, якими пророчими були твої слова тоді, на випускному вечорі. Ми почули про тебе, вся Україна почула. Ти вибрав собі професію служити людям та Батьківщині і залишився вірний цьому до останнього подиху.
15.09.2024 р., під час виконання службових обов’язків, перестало битися серце Олександра.
У нього залишилися 8-річна донечка, дружина, мати, батько та сестра. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Ти — наша гордість, наш Герой і наш біль… Ми завжди будемо тебе пам’ятати. Спочивай із миром, однокласнику!
 

З глибоким сумом і співчуттям Наталія ГОРЛАТА (ГАВРИЛОВА), однокласниця,

та керівництво ПрАТ «ЗВЯГЕЛЬХЛІБ»