«Пам’ятники, яким по 40-50 років, потребують реставрації»
- Проблема
- 34
- коментар(і)
- 11-10-2019 15:26
З нагоди Дня партизанської слави 20 вересня в міському Сквері Слави відбулося покладання квітів до пам’ятників закатованим підпільникам, дітям-партизанам. У вшануванні, разом із представниками влади, брали участь партизани Л.О.Тичина, Г.Ф.Фабрицька, активісти міської організації ветеранів, афганці, чорнобильці.
Поклали квіти до пам’ятника дітям-партизанам делегація учнів зі школи-інтернату разом із учителем. На нашу думку, це є прикладом для інших шкіл. Якщо подумати, скільки в нашому місті є шкіл та дітей, то цей пам’ятник може потопати в квітах щодня. Хіба покладати квіти до пам’ятників героям, які зберегли життя наступним поколінням, потрібно за наказом чи на запрошення? Це варто робити в будь-який день і час, особливо у свята. Вважаю, що старшому поколінню, живим свідкам страшної Великої Вітчизняної війни варто не забувати розповідати про ті події.
Активісти організації ветеранів провели екскурсію місцями партизанської слави від Чижівки до Червоної Волі. Колись тут були дрімучі ліси (на жаль, тепер немає), що сприяло розміщенню партизанських загонів, тому ця територія називалася партизанським краєм.
Багато партизанів молодшого і старшого покоління загинули в боях. Спалені села: Дубники, Кленова, Ліпіно, але це не зупиняло патріотів. Після визволення Новоград-Волинського району багато з них об’єдналися з армією і дійшли до Берліна, звільнивши від фашистів Європу. Після закінчення війни повернулися на рідну землю, відбудували села, посадили молодий ліс, народили нове покоління.
Майже за 20 років (1965-1984) встановлено 9 пам’ятників загиблим партизанам та спаленим селам. Не можна сказати, що пам’ятники не доглянуті та зіллям позаростали, але не буяють біля них кущі калини, бузку, півонії, чорнобривців. Пам’ятники, яким по 40-50 років, потребують реставрації та оновлення. У місті стан пам’ятників — не кращий.
У 2020-му році святкуватимемо 75-ту річницю перемоги у Великій Вітчизняній війні. Слід достойно підготуватися як у місті, так і в районі. Для цього в нас є всі можливості: є Закон України «Про увіковічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», є міські і сільські ради, є міська організація ветеранів, районна організація ветеранів та їхні волонтери. Тож попрацюймо дружно, щоб до 75-річчя Перемоги всі пам’ятники сяяли, біля них цвіли квіти, а ми очистили свою совість перед відважними воїнами, підпільниками і партизанами.
21 вересня рада міської організації ветеранів привітала колишніх партизанів, які не змогли прийти на заходи. Гарні листівки виготовили представники інформаційно-методичного центру управління освіти й науки міської ради, за що дуже вдячні в.о. завідуючої Наталії Миколаївні Марченко.
Святкові заходи закінчилися 22 вересня великим концертом хору ветеранів «Осіннє золото». Оплесками зустрічали та проводжали виконавців концертних номерів. Програму провела чарівна Олена Тимощук. Ветерани, пенсіонери вдячні всім учасникам проведених заходів та за пам’ять про нас.
Поклали квіти до пам’ятника дітям-партизанам делегація учнів зі школи-інтернату разом із учителем. На нашу думку, це є прикладом для інших шкіл. Якщо подумати, скільки в нашому місті є шкіл та дітей, то цей пам’ятник може потопати в квітах щодня. Хіба покладати квіти до пам’ятників героям, які зберегли життя наступним поколінням, потрібно за наказом чи на запрошення? Це варто робити в будь-який день і час, особливо у свята. Вважаю, що старшому поколінню, живим свідкам страшної Великої Вітчизняної війни варто не забувати розповідати про ті події.
Активісти організації ветеранів провели екскурсію місцями партизанської слави від Чижівки до Червоної Волі. Колись тут були дрімучі ліси (на жаль, тепер немає), що сприяло розміщенню партизанських загонів, тому ця територія називалася партизанським краєм.
Багато партизанів молодшого і старшого покоління загинули в боях. Спалені села: Дубники, Кленова, Ліпіно, але це не зупиняло патріотів. Після визволення Новоград-Волинського району багато з них об’єдналися з армією і дійшли до Берліна, звільнивши від фашистів Європу. Після закінчення війни повернулися на рідну землю, відбудували села, посадили молодий ліс, народили нове покоління.
Майже за 20 років (1965-1984) встановлено 9 пам’ятників загиблим партизанам та спаленим селам. Не можна сказати, що пам’ятники не доглянуті та зіллям позаростали, але не буяють біля них кущі калини, бузку, півонії, чорнобривців. Пам’ятники, яким по 40-50 років, потребують реставрації та оновлення. У місті стан пам’ятників — не кращий.
У 2020-му році святкуватимемо 75-ту річницю перемоги у Великій Вітчизняній війні. Слід достойно підготуватися як у місті, так і в районі. Для цього в нас є всі можливості: є Закон України «Про увіковічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», є міські і сільські ради, є міська організація ветеранів, районна організація ветеранів та їхні волонтери. Тож попрацюймо дружно, щоб до 75-річчя Перемоги всі пам’ятники сяяли, біля них цвіли квіти, а ми очистили свою совість перед відважними воїнами, підпільниками і партизанами.
21 вересня рада міської організації ветеранів привітала колишніх партизанів, які не змогли прийти на заходи. Гарні листівки виготовили представники інформаційно-методичного центру управління освіти й науки міської ради, за що дуже вдячні в.о. завідуючої Наталії Миколаївні Марченко.
Святкові заходи закінчилися 22 вересня великим концертом хору ветеранів «Осіннє золото». Оплесками зустрічали та проводжали виконавців концертних номерів. Програму провела чарівна Олена Тимощук. Ветерани, пенсіонери вдячні всім учасникам проведених заходів та за пам’ять про нас.
Л.ПРОКОПОВА, заступник голови міської організації ветеранів
Коментарі відсутні