У «БОЛГАРБУДІ» ПОСЕЛИЛИСЯ ЖИРАФИ І ВИРОСЛИ ПАЛЬМИ
- Новоградські новини
- 1381
- коментар(і)
- 16-07-2010 01:58
ХОРОШИЙ сусід — найкращий родич, так полюбляють казати українці. Мешканці нової багатоповерхівки на Рибалка, 16, зайвий раз довели усім: якщо жити із сусідами у мирі та злагоді, ще й гуртом втілювати спільні фантазії, можна покращити життя не лише собі, а й іншим. Саме тому, зовсім нещодавно, на місці колишнього непомітного дитячого майданчика поруч із новобудовами, в яких мешкають із сім’ями військові нашого гарнізону, з’явилося оригінальне подвір’я. Замість сірих фарб та пари — трійки самотніх карусель очі людей тепер радують такі дива, які ви не побачите більше ніде у місті.
Ініціаторкою появи у «Болгарбуді» оригінального дитячого майданчика стала Ірина Ковальова. У недалекому минулому — військовий медик, нині — пенсіонерка. Втім називати пенсіонеркою Ірину Петрівну зовсім не хочеться. Фантазії цієї енергійної та творчої жінки вистачить ще не на один дитячий майданчик у Новограді-Волинському. Але на сьогодні ексклюзив належить лише «Болгарбуду» — де іще ви побачите поруч із каруселями жирафів під пальмами, величезні ромашки із пластикових пляшок, білосніжних лебедів у ставку з ванночки та клумби…у старих черевиках?!
— Кожен раз, коли дивилася з вікна на наше подвір’я, неприваблива картина дратувала і пригнічувала сірістю. В якийсь момент в уяві постали яскраві образи, подумалося: а чому б не втілити їх у життя? Адже тут щодня граються наші діти… Запропонувала сусідам — багато хто підтримав цю ідею, — розповіла Ірина Ковальова.
Одні сусіди здавали по п’ять гривень, інші — по двадцять. Практично увесь дім загорівся ентузіазмом: хтось купив фарбу, інші допомагали фізично, після роботи. Сусіди врахували й виховний момент, дозволивши дітям брати участь у ремонті майданчика — малеча під керівництвом мам малювала на пісочницях ромашки, сонечка та метеликів. Яскраві малюнки з’явилися навіть на стінах при вході у під’їзди — ніхто й не здогадається, що їх намалював не художник, а мешканка будинку Юлія Левкова. Відтепер кожного, хто прийде у будинок, зустрічають казкові персонажі та герої відомих мультфільмів.
— Зараз усі дивуються: а чому діти не зривають м’які іграшки з каруселей, чому не ламають машинки? Відповідь проста — бо вони власноруч створювали цю красу. А взагалі, я й подумати не могла, що наше подвір’я викличе такий ажіотаж, стільки людей приходить подивитися, — дивується пані Ірина.
Виявляється, любов до прекрасного передається дітям від батьків. Ірина Ковальова розповіла, як її батьки прагнули ростити доньку у красі. Переїжджаючи з місця на місце, вони облаштовували помешкання необов’язково вибагливо, але завжди зі смаком. Так чинить і вона сама. Коли сім’я пані Ірини переїхала у новий будинок, жінка одразу посадила під балконом чорнобривці, згодом «поселила» клумбу у свої старі військові берци, а тепер квіти ростуть у парі старих черевиків її чоловіка. Чоловік Станіслав Ардікуца, до речі, людина при посаді — очолює військову службу правопорядку — втім на Рибалка, 16, як виявилося, посади і статус не заважають згуртованості заради спільної мети.
— Командир бригади Олександр Нестеренко допоміг нам старими колесами з військової техніки, ми їх розмалювали і використали у якості тулубів для жирафів, лебедів та пальмового листя. Щоправда, ріжуться колеса важко, тож чоловік часом сварився, але працював, — посміхається Ірина Петрівна. — Соліст військового оркестру Валерій Гладунов випилював з берези «веселі пеньочки», які ми з дітьми пізніше також розмалювали, сусід Ігор Тамінський теж багато допомагав. Усіх не назвеш, але я дуже вдячна кожному, хто доклав зусиль, аби наше подвір’я стало таким, як зараз! Побачивши перетворення, начальник ВЖРЕП №1 Богдан Омелянович був приємно здивований ініціативністю мешканців, тому подарував нам фарбу та сказав: якщо потрібна буде допомога у майбутньому, — він завжди із радістю допоможе.
Сьогодні на подвір’я Рибалка, 16, приводять вихованців дитячого садочка «Дельфін», що розташований поруч, приходять діти з інших будинків та мікрорайонів. Ангеліна Назарчук та Альбіна Дутковська, які мешкають у дев’ятиповерхівці, цьому дуже раді — нехай інші діти побачать красу, яку вони створювали разом зі старшими.
Нещодавно у «Болгарбуді» відсвяткували відкриття оновленого ексклюзивного майданчика — на зекономлені кошти від ремонту придбали цукерки і влаштували свято для дітей та їх батьків. У пам’яті присутніх той день залишиться надовго, і не лише тому, що сусіди самотужки влаштували собі гарний привід для святкування. Ще й тому, що відтепер про їх спільну роботу їм щодня нагадуватимуть жирафи під пальмами. Незалежно від пори року і часу доби.
P.S. Квіткові клумби — ще одна особливість подвір’я по вулиці Рибалка, 16. Цей факт не міг не привернути увагу організаторів конкурсу «Моє квітуче місто». Його натхненниця Тамара САХНЕНКО дуже рада, що новоград-волинці активно прикрашають не лише власні, а й спільні подвір’я квітами. Отже, красива мрія організаторів про те, що Новоград-Волинський стане містом квітів, з кожною новою посадженою квіткою стає все більшою реальністю. Розповіді та фотографії з найкращих подвір’їв «Звягель-інформ» друкуватиме у газеті, тож звертайтеся до нас із пропозиціями — про ваші квіткові насадження може дізнатися увесь Новоград-Волинський. Крім того, матимете нагоду взяти участь у конкурсі «Моє квітуче місто» і поборотися за грошові премії.
Ініціаторкою появи у «Болгарбуді» оригінального дитячого майданчика стала Ірина Ковальова. У недалекому минулому — військовий медик, нині — пенсіонерка. Втім називати пенсіонеркою Ірину Петрівну зовсім не хочеться. Фантазії цієї енергійної та творчої жінки вистачить ще не на один дитячий майданчик у Новограді-Волинському. Але на сьогодні ексклюзив належить лише «Болгарбуду» — де іще ви побачите поруч із каруселями жирафів під пальмами, величезні ромашки із пластикових пляшок, білосніжних лебедів у ставку з ванночки та клумби…у старих черевиках?!
— Кожен раз, коли дивилася з вікна на наше подвір’я, неприваблива картина дратувала і пригнічувала сірістю. В якийсь момент в уяві постали яскраві образи, подумалося: а чому б не втілити їх у життя? Адже тут щодня граються наші діти… Запропонувала сусідам — багато хто підтримав цю ідею, — розповіла Ірина Ковальова.
Одні сусіди здавали по п’ять гривень, інші — по двадцять. Практично увесь дім загорівся ентузіазмом: хтось купив фарбу, інші допомагали фізично, після роботи. Сусіди врахували й виховний момент, дозволивши дітям брати участь у ремонті майданчика — малеча під керівництвом мам малювала на пісочницях ромашки, сонечка та метеликів. Яскраві малюнки з’явилися навіть на стінах при вході у під’їзди — ніхто й не здогадається, що їх намалював не художник, а мешканка будинку Юлія Левкова. Відтепер кожного, хто прийде у будинок, зустрічають казкові персонажі та герої відомих мультфільмів.
— Зараз усі дивуються: а чому діти не зривають м’які іграшки з каруселей, чому не ламають машинки? Відповідь проста — бо вони власноруч створювали цю красу. А взагалі, я й подумати не могла, що наше подвір’я викличе такий ажіотаж, стільки людей приходить подивитися, — дивується пані Ірина.
Виявляється, любов до прекрасного передається дітям від батьків. Ірина Ковальова розповіла, як її батьки прагнули ростити доньку у красі. Переїжджаючи з місця на місце, вони облаштовували помешкання необов’язково вибагливо, але завжди зі смаком. Так чинить і вона сама. Коли сім’я пані Ірини переїхала у новий будинок, жінка одразу посадила під балконом чорнобривці, згодом «поселила» клумбу у свої старі військові берци, а тепер квіти ростуть у парі старих черевиків її чоловіка. Чоловік Станіслав Ардікуца, до речі, людина при посаді — очолює військову службу правопорядку — втім на Рибалка, 16, як виявилося, посади і статус не заважають згуртованості заради спільної мети.
— Командир бригади Олександр Нестеренко допоміг нам старими колесами з військової техніки, ми їх розмалювали і використали у якості тулубів для жирафів, лебедів та пальмового листя. Щоправда, ріжуться колеса важко, тож чоловік часом сварився, але працював, — посміхається Ірина Петрівна. — Соліст військового оркестру Валерій Гладунов випилював з берези «веселі пеньочки», які ми з дітьми пізніше також розмалювали, сусід Ігор Тамінський теж багато допомагав. Усіх не назвеш, але я дуже вдячна кожному, хто доклав зусиль, аби наше подвір’я стало таким, як зараз! Побачивши перетворення, начальник ВЖРЕП №1 Богдан Омелянович був приємно здивований ініціативністю мешканців, тому подарував нам фарбу та сказав: якщо потрібна буде допомога у майбутньому, — він завжди із радістю допоможе.
Сьогодні на подвір’я Рибалка, 16, приводять вихованців дитячого садочка «Дельфін», що розташований поруч, приходять діти з інших будинків та мікрорайонів. Ангеліна Назарчук та Альбіна Дутковська, які мешкають у дев’ятиповерхівці, цьому дуже раді — нехай інші діти побачать красу, яку вони створювали разом зі старшими.
Нещодавно у «Болгарбуді» відсвяткували відкриття оновленого ексклюзивного майданчика — на зекономлені кошти від ремонту придбали цукерки і влаштували свято для дітей та їх батьків. У пам’яті присутніх той день залишиться надовго, і не лише тому, що сусіди самотужки влаштували собі гарний привід для святкування. Ще й тому, що відтепер про їх спільну роботу їм щодня нагадуватимуть жирафи під пальмами. Незалежно від пори року і часу доби.
P.S. Квіткові клумби — ще одна особливість подвір’я по вулиці Рибалка, 16. Цей факт не міг не привернути увагу організаторів конкурсу «Моє квітуче місто». Його натхненниця Тамара САХНЕНКО дуже рада, що новоград-волинці активно прикрашають не лише власні, а й спільні подвір’я квітами. Отже, красива мрія організаторів про те, що Новоград-Волинський стане містом квітів, з кожною новою посадженою квіткою стає все більшою реальністю. Розповіді та фотографії з найкращих подвір’їв «Звягель-інформ» друкуватиме у газеті, тож звертайтеся до нас із пропозиціями — про ваші квіткові насадження може дізнатися увесь Новоград-Волинський. Крім того, матимете нагоду взяти участь у конкурсі «Моє квітуче місто» і поборотися за грошові премії.
Юлія КЛИМЧУК
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Коментарі відсутні