ПОМИНАННЯ 36/2010

6 сентября — 3 года светлой памяти дорогой и любимой жены Надежды Витальевны МАКСИМОВОЙ

Время никогда не загладит щемящую боль в моём сердце. Ты так любила жизнь, столько доброго сделала для людей и так много не успела сделать. Царство тебе Небесное и вечный покой твоей душе. Пусть все, кто знал тебя, помянут добрым словом.

Скорбящий муж

8 вересня минає 40 днів з дня смерті дорогого чоловіка, люблячого батька і дідуся Анатолія Миколайовича ПАВЛЮКА

Серце не може змиритись, немає слів, щоб передати біль втрати. Пробач нас всіх. Царство Небесне. Вічна пам’ять тобі. Хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, сини, невістка, внучка, сестра, сваха та всі рідні

3 вересня минає 2 роки з дня смерті Тетяни Петрівни ДАНІЛОВОЇ

Ти пішла від нас так рано,

Ніхто не зміг тебе спасти.

Лишилась в серці вічна рана.

Ти нас прости,

Прости, прости...

Чоловік, діти, рідні

7 вересня минає рік Феліксу Петровичу КАЛІНСЬКОМУ

Горбок землі мовчить, як все довкола,

І огоротає душу тихий жаль!

Лиш Бог — і свідок, і суддя —

Йому тільки відомо,

Як ти пішов з життя!

Прости, що ми тебе не зберегли,

Прости, що не змогли тебе спасти,

Прости, сто тисяч раз прости.

Прости, прости, прости...

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі діти, онуки та перша дружина

7 вересня минає рік, як помер Олексій Федорович ОВЧАРОВ

Біль непоправної втрати не стихає у наших серцях. Царство Небесне твоїй душі. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, невістка, зять, онуки, правнучка

6 вересня минає 40 днів, як перестало битися добре, ніжне серце найріднішої нам людини — Антоніни Степанівни ГОРБЛЮК з Малої Горбаші

Не знайти слів, щоб передати наше горе, біль душі. Мамочко, як нам бракує Вашої мудрої поради, доброго слова, душевного тепла. Простіть, матусю, що ми Вас не вберегли! Царство Небесне і вічний спокій Вашій світлій душі.

Вічно сумуючі рідні