ПОМИНАННЯ 38/2010

17 вересня — скорботна дата для всієї нашої родини, минає 40 днів, як пішов із життя дорогий наш Олександр Сергійович ГОРБАЧ і чотири роки, як немає з нами Марії Едуардівни ГОРБАЧ

Спочивайте з миром, наші рідненькі. Царство Небесне і Вічна, світла пам’ять Вам.

Сумуючі діти, онуки, племінники, сестра і всі рідні

15 вересня минуло 5 років, як пішов із життя дорогий чоловік, батько Леонід Степанович МЕЛЬНИЧУК, а 31 грудня минає 10 років, як помер дорогий син, брат Станіслав Леонідович МЕЛЬНИЧУК

Скільки б не минуло часу, — завжди будемо пам’ятати.

Сумуємо, дружина й мама Галина, дочка та сестра Аліса та всі рідні

18 вересня минає два роки, як безжалісна смерть вирвала із життя дорогу нашу маму, бабусю і прабабусю Надію Іванівну ХРАБАН

Час не спроможний загасити біль важкої для нас втрати. Твій світлий образ, рідненька, завжди з нами. Спи спокійно. Царство Небесне тобі.

З глибоким сумом: дочка Галина, онуки, правнучка Анастасія, рідні та близькі

16 сентября — 9 дней со дня смерти Владимира Иосифовича ВЕСЕЛЬСКОГО

Земля тебе пусть будет пухом

И Вечное Царство в небесах.

Тебя никогда не забудем,

Всегда ты в наших сердцах.

Скорбящие жена, сестра, друзья

16 вересня — 5 років, як із земного життя відлетів у вічність дорогий, рідний наш татусь, чоловік, син, брат, дядечко, надійний товариш Сергій Іванович ДМИТРЕНКО

2.01.1970—16.09.2005 рр. Минає час, а біль та сум залишається. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідної нам людини. Вічна пам’ять про нього залишиться в наших серцях навічно. Царство Небесне і вічний спокій його душі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі діти, дружина, батьки, сестри з сім’ями

19 вересня — річниця світлої пам’яті Валентини Йосипівни ХМАРСЬКОЇ

І не забути, і не вернути... Скільки б не минуло часу, — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе, а Господь хай пошле Царство Небесне твоїй душі та вічну пам’ять.

Рідні

16 вересня минуло 40 днів, як не стало прекрасного сина, брата, хрещеного Миколи Вікторовича КУРИЛЕНКА

Пішов з життя ти молодим. Не вистачає доброго, ніжного господаря в хаті. Нестерпний біль душі не вгамувати, а горе не виплакати сьозами. Не заросте стежка до твоєї могили, не забудуться твої усмішка й голос. Коля, ти з нами, в наших серцях і продов­жуватимеш жити в нашій пам’яті. Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добру людину.

Вічно сумуючі мама, рідні

17 вересня — 40 днів світлої пам’яті дорогого чоловіка і батька Миколи Ярохтійовича СЕРПУТЬКА

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль! Лиш Бог — і свідок, і суддя — йому тільки відомо, як ти пішов з життя? Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає груди... Тебе із нами вже нема, а туга нас не покидає всюди... Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудемо, назавжди в наших ти серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, сини Сергій, Славик, Рома і всі рідні

19 сентября — годовщина светлой памяти Анатолия Михайловича БОЯРСКОГО

Когда твой час угас и

Сердце перестало биться, —

Стал самым страшным днём для нас,

И мы не можем с ним смириться.

Скорбящие жена, дети, внуки и родные