ПОМИНАННЯ 42/2010

14 жовтня минуло 6 років, як пішла від нас дорога нам людина Анатолій Олексійович КЛІЩ

Дуже важко без тебе, болить серце за тобою. Нехай в цей день, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Царство тобі Небесне і вічний спокій.

Сумуючі дружина, хрещеники, племінники та куми

16 жовтня — 40 днів, як немає з нами Василя Михайловича ЧЕРЕНОВИЧА

Не попрощавшись ні з ким, не сказавши всім «прощай», зник Ти в темноті, лиш залишив печаль. Спалює біль, болить душа, від горя котиться сльоза. Пішов від нас Ти дуже рано, ми не змогли Тебе спасти, глибока в нас на серці рана, поки ми живі, — живий і Ти. Вічний спокій Твоїй душі і Царство Небесне. Лебединим пухом Тобі земля.

Сумуючі куми Біруки та Панчуки

14 жовтня минає 9 днів, як не стало Дмитра Миколайовича БОЙКА

На душі біль, жаль і сум — тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе променистим вогником свічки вічно житиме у наших серцях. Ми просимо тебе, якщо ми перед тобою винні, — прости, прости, прости. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький.

Вічно сумуючі мама, брат Саша, невістка Катя та рідні

14 жовтня минуло 5 років, як пішов з життя найдорожчий нам Зиновій Федорович БОЙКО

Світла пам’ять про тебе залишиться в наших серцях. Царство Небесне, вічний спокій.

Завжди сумуючі дружина, діти, онуки

Минуло 40 днів, як немає з нами Миколи Степановича ДАНИЛЮКА

Здається нам, що десь в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до Бога, щоб рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, а пам’ять на землі зоріла!

Вічно сумуючі діти, онуки та всі рідні

16 жовтня минає рік, як перестало битися серце найдорожчого батька, чоловіка, дідуся Івана Михайловича НИЧИПОРУКА

І не забути, і не вернути. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Тобі б ще жити, жити, жити. Весь вік ми будемо тужити. Нехай Господь дарує Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

18 октября — 40 дней, как трагически погибла Татьяна Михайловна ЧЕРНЕЦКАЯ

Ушла от нас ты очень рано, никто не смог тебя спасти. Так глубока на сердце рана, прости нас всех, за всё прости.

Брат, крёстный с семьёй, бабушка, родные

21 октября проходит 8 лет, как ушёл из жизни наш любимый муж, папа, дедушка Николай Васильевич НАЛИВАЙКО

Ты покинул нас так рано, но твоя любовь, доброта, твоя улыбка останутся с нами навсегда. Не выразить словами горе, от которого плачут наши сердца. Просим все, кто знал Николая Васильевича, вспомнить добрым словом. Вечная память и Царство Небесное.

Жена, дети, внук

13 октября проходит 5 лет, как нет с нами нашего любимого, самого лучшего на свете мужа, отца, дедушки и брата Владимира Ивановича ЕВТУШКА

Тот день, когда погас твой ум, и сердце перестало биться, стал самым страшным днём для нас, и мы не сможем с ним смириться. Нам очень нелегко живётся без тебя. Летят года, но каждый день ты с нами. С небес глядишь на нас, любя, своими нежными глазами.

Любящие тебя жена, дети, внучки и родные

Достигла червона калина,комусь день новий дарує життя

А я все виглядаю сина, ніби вернеться з небуття

16 жовтня — 40 днів світлої пам’яті Василя ЧЕРЕНОВИЧА

Надворі осінь золота, а в серці — сум і біль,пекучий біль, який не можна загасити. Як важко, сину мій, без тебе жити. Прости, що мало літ відміряло тобі життя, прости, що ми живем, — тебе ж нема ...Всі наші помисли звертаються до тебе і квітами лягають до землі. Прошу Всевишнього шлях до сина освятити, ми вічно пам’ятаємо тебе. Хто забув, — згадайте,хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом.

Вічно сумуюча мама

21 жовтня — 2 роки світлої пам’яті нашого дорогого Стефана Євгеновича ЧОЛІВСЬКОГО

Два роки між нас тебе немає — біль та рани досі у серцях, але вірим, нас оберігаєш, немов та зірка в небесах. На нас ти дивишся ласкаво, підтримуєш у важку мить, тебе ми завжди пам’ятаєм. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

У скорботі дружина, діти

15 октября — 40 дней со дня смерти Андрея Панфиловича РУДЕНКО

Земля тебе пусть будет пухом и вечное Царство в Небесах. Тебя никогда не забудем, всегда ты в наших сердцах.

Скорбящие жена, брат, дочь, зять, внучка

17 жовтня — рік світлої пам’яті Олени Михайлівни ШПІНЬ

Здається нам, що десь в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, а пам’ять на землі зоріла. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі діти, онуки

11 жовтня минуло 15 років, як пішла з життя Лідія Димидівна МАРЧУК

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити… Лишився біль… Печаль одна… Сумуємо, пам’ятаємо.

Діти, внуки, правнучка