ПОМИНАННЯ 40/2010

29 вересня минуло півроку, як перестало битися серце найдорожчої нам людини Лідії Григорівни ФОРМАНЮК

Скільки б не минуло часу, завжди будемо пам’ятати, любити та згадувати тебе. Царство тобі Небесне, земля хай буде пухом.

Рідні

Прошло два года, как трагически погиб наш близкий и родной Виталий КУХАРЧУК

10.02.1981-01.10.2008 гг. Горе выжгло душу в пепел, муки боли разносит ветер, и тоска кружится в доме, но Душа твоя на воле. Любим, помним, верим, знаем, что Душой живёшь ты с нами. Прикоснуться лишь не можем, оттого и боль нас гложет. Ты рядом здесь, и нет тебя. Скорбят и помнят все друзья. Семья смириться лишь не может, что там — ты есть, здесь — нет тебя.

Вечно скорбящие родные, близкие, друзья, кумовья

2 жовтня — 6 років світлої пам’яті Володимира Миколайовича АНДРІЙЧУКА

У нашій пам’яті ти залишишся навіки. Рідний ти наш, поки живі ми, тебе будемо пам’ятати і любити. Царство тобі Небесне і спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти та всі рідні

30 сентября — 20 лет, как ушёл из жизни дорогой наш отец, свёкор, дедушка Владимир Григорьевич РЕЙСТРОВОЙ

Навек покинул белый свет, хранит тебя земля, мы не забудем никогда любимого нам человека. Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.

Вечно скорбящие родные, племянники, Лавренюки, Курачицкие, друзья Липницкие

30 вересня минуло 40 днів, як смерть забрала від нас дорогу нам людину, чоловіка, батька, дідуся Віктора Лукича КОВАЛЬЧУКА

Чоловік мій любий, татусю рідненький, голубом сизим ти в небо злетів. Жаль страшний для нас залишив, а Царство Небесне для себе відкрив. Вічний спокій тобі, рідненький. Хто пам’ятає, — пом’яніть і простіть.

Сумуючі дружина, діти, онуки

4 жовтня минає рік з дня смерті дорогої матусі, бабусі Ганни Тихонівни КРАВЧУК

Біль непоправної втрати не стихає у наших серцях. Царство Небесне вашій душі. Нехай свята земля береже ваш вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

29 вересня — рік світлої пам’яті Дмитра Васильовича САВЧУКА

Не хоче серце з тим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити…

Лишився біль…

Печаль одна…

Сумуємо, пам’ятаємо.

Сім’я Ковальчуків

30 вересня — 40 днів, як безжалісна смерть забрала від нас дорогу нашу маму, бабусю і прабабусю Марію Іванівну КОНОНЕНКО

40 сумних днів. Ти вже далеко від нас, але ми не можемо в це повірити. Все нагадує про тебе, мамо. Не вистачає доброї, ніжної, турботливої мами, бабусі, прабабусі. Рідна наша мамочко, як нам бракує твоєї поради, добрих слів і тепла. Не забудуться твої усмішка й голос. Ти, рідненька, завжди з нами. Час не спроможний загасити біль важкої для нас втрати. Не заросте стежка до твоєї могили. Будемо завжди любити, пам’ятати і згадувати. Пробач, що не врятували тебе. Ти, рідненька,
завжди з нами. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

5 октября — год, как трагически погиб этот красивый, жизнерадостный человек Анатолий Антонович ГОЙКО

Ушел ты от нас, Толя, не уберегли тебя. Прости, любимый, прости... Все, кто знал Толю, вспомните и помяните.

Родные

29 вересня — скорботна дата для всіє нашої родини. Минуло 2 роки, як пішов з життя дорогий нам чоловік, батько Андрій Олександрович ВАСИЛЮК

03.12.1977-29.09.2008 рр. Пішов від нас так рано ти, ніхто не зміг тебе спасти. Лишилася в серці пекуча рана, ти нас прости, прости, прости… Царство Небесне душі твоїй.

Сумуючі дружина, донька