7 КВIТНЯ — БЛАГОВIЩЕННЯ

Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике двонадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Православні святкують Благовіщення 7 квітня, католики — 25 березня.
У кожній православній церкві на видному місці, на стулках Царських Воріт є ікона Благовіщення. Збентежено слухає Архангела Діва Марія, дивиться на нього з благанням, а Архангел заспокоює її жестом і самим поклоном голови. Навіть повітря події просякнуте особливим світлом, що підносить душу Діви Марії вгору.
«Зачаття Христа», «Благовіщення про Христа», «Початок спокутування» — так називалося це свято у християн у давні часи: у IV столітті воно було першим серед свят, а у VII столітті після Різдва Христового йому було назавжди присвоєно назву «Благовіщення Пресвятої Богородиці».
Звістку, що змінила життя, історію цілого людства, приніс Діві Марії Архангел Гавриїл, якого сучасники (III ст. після Р. X.) називали другим Мойсеєм, визнаючи в ньому особливу мудрість і пророцький дар.
Архангел у перекладі означає «старший ангел». Ангели й архангели — це діючі активні працівники, воїни Небесного Воїнства, яких Господь посилає у світ для протистояння злу. Між архангелами (із Старого завіту нам відомі імена дев’яти архангелів) розподілені «сфери діяльності»: від небесних світил (архангели Уриїл, Рагуїл) — до зцілення людини, до думок її (Архангел Рафаїл).
Сім із архангелів називаються ще й архістратигами — як начальники над міріадами ангелів: Архістратиг Михаїл — володар найкращої частини людського роду, Архістратиг Гавриїл — страж Раю, начальник над духами, здатний приносити людям благовісті. Самому пророку Даниїлу він пояснював його пророчі видіння. Він сповістив про народження Іоанна Хрестителя. І він же приніс благу вість Діві Марії про те, що Вона стане Матір’ю Божою.
У нашому народі Благовіщення вважається одним із найрадісніших свят, з яким пов’язано багато різних прикмет і звичаїв. Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.
Повернувшись із церкви після Благовіщенської служби, господар виганяє на вулицю кота й собаку: щоб вони весну прийняли й починали самі про себе піклуватися. У деяких місцевостях у день Благовіщення зранку наповнюють усі відра й дійниці водою до країв: щоб корови добре доїлися.
Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт, — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
Яке Благовіщення — такий і кінець місяця.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна буде рання, якщо в полудень, — середня, якщо ясно ввечері, — пізня.
Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі, — рік буде врожайний, якщо наполовину висохне, — на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне, — буде мокре літо.
Благовіщення без ластівок — холодна весна.
На Благовіщення гарна погода — гарний врожай.
Якщо на Благовіщення летить сніг, — літо неврожайне.
Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.05) віл напасеться.