ПОМИНАННЯ 40/2011

4 жовтня — річниця світлої пам’яті Світлани Григорівни САРДАК

Душа щемить, біль втрати не згасає. Без тебе так сумно і порожньо. Твоє щире серце, твій голос і твоя посмішка, твоє добре слово завжди будуть в нашій пам’яті. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Родина Осадчуків

4 жовтня минув рік світлої пам’яті дорогої мами, сестри, бабусі, хрещеної Світлани Григорівни САРДАК

Ти пішла від нас так рано, ніхто не зміг тебе спасти. Залишились на серці смуток і глибока рана. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях. Царство тобі Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сини, сестра, хрещениця, онуки

8 октября — 40 дней, как перестало биться доброе, нежное сердечко любимой доченьки Катерины Александровны ПОЗНЯКОВОЙ

Померкло всё… Глаза опухшие от слёз… В сознании моём стоит немой вопрос?.. И только пульс в висках стучит ответ: три страшных слова… Кати больше нет!.. Не верю!!! Этого не может быть!!! Она жива и ещё долго будет жить!!! Но тишина опять кричит в ответ: «Пойми… Смирись… Катюши больше нет…» Как трудно это всё понять. Как тяжело осознавать. Всё снова будет… Вновь придёт рассвет… А Катя не вернётся… Кати больше нет. Царство Небесное твоей душе и вечный покой тебе, доченька.

Вечно скорбящая мама, родные

8 жовтня минає 9 днів, як передчасно пішла з життя дорога дружина, мама, бабуся Галина Германівна МАКАРОВА

Тепло душі твоєї залишилося разом з нами. І серцю боляче і горю немає кінця. Любимо тебе і в пам’яті нашій завжди ти жива. У серцях людей, залишивши слід, пам’ять про тебе вічно житиме.

У скорботі чоловік, діти, онучка

4 жовтня минуло 40 днів, як немає серед нас чоловіка, тата, дідуся, прадідуся Івана Григоровича КОТЧЕНКА з села Борисівка

Пам’ять про тебе — назавжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки і всі рідні

13 жовтня минає півроку світлої пам’яті нашого дорогого Ярослава Богдановича ДМИТРІВА

Уже півроку ми без тебе, серце плаче і тремтить, скільки не шукали очі в рідній оселі, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без Тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіщо покинув Ти нас, дорогенький, як важко без Тебе нам жить. Пробач, що не врятували ми Тебе. Ти, рідненький, завжди з нами. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

У глибокій скорботі батько, мама, родина

8 жовтня — 20 років, як пішов у вічність Олег Васильович СЕЛЕЗНЬОВ

Світла пам’ять про тебе залишається в наших серцях. Нехай пом’януть тебе всі, хто знав. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Дружина, діти, онуки, правнучки

8 жовтня — річниця світлої пам’яті дорогого чоловіка, батька, дідуся Миколи Назаровича РОЮКА

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати і згадувати тебе.

Дружина, діти, онуки