Поминання 9/2013

Поминання 9/2013



















































4 березня минає 40 днів, як на 87 році життя зупинилося серце дорогої нам людини — Бориса Федоровича ДМИТРУКА


Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли тобі допомогти, прости. Пухом тобі земля, душі — вічний спокій і Царство Небесне.


З сумом дружина, син, невістка, онуки, правнуки і всі рідні



26 лютого минуло 9 днів, як трагічна звістка увірвалася в мою сім’ю. На 31-му році життя трагічно загинув люблячий синочок — Микола Дмитрович САВЧУК


Оселився ти у далекім полі, де співають птахи і шумлять вітри. Не зустрів ти щастя, не зустрів ти долі, залишились рана, сльози і душевний біль.


Мама, рідні, друзі



26 февраля — 9 дней, как преждевременно перестало биться сердце друга — Николая Дмитриевича САВЧУКА


Как трудно подобрать слова, чтоб ими нашу боль измерить. Не можем в смерть твою поверить, ты с нами будешь навсегда.


Вечно скорбящие друзья



5 березня минає 4 роки, як немає з нами дорогого Володимира Івановича ДЯЧЕНКА


Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла твого серця і душі вистачало для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє турботливе серце. Плачуть за тобою всі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Хай буде пухом тобі земля, а душі — Царство Небесне.


Вічно сумуючі рідні, дружина, діти, внучка



26 лютого минув рік, як пішла з життя дорога наша мама і дружина — Валентина Григорівна МИРОШНИЧЕНКО


Ти завжди у нашій пам’яті.


З глибоким сумом усі рідні і друзі



5 березня минає 2 роки, як трагічно загинув дорогий наш синочок і брат — Валентин Леонідович ЗАГУРСЬКИЙ


Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі, а пам’ять на землі зоріла. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі батьки, брат Віталій



3 марта — 7 лет, как трагически погиб наш папа — Алексей Николаевич ДАЙНЕКО из села Новая Романовка


Ты ушёл от нас так рано, никто не смог тебя спасти. Осталась в сердце глубокая рана и не вернуть тебя, и не забыть. Пусть светлая память тебе будет и Царство Небесное.


От вечно скорбящих жены, детей, внуков и всех родных



26 февраля — 9 дней, как ушёл из жизни Василий Михайлович ТОРОНИ


Опустела без тебя земля, мне теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустым для меня наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.


Жена и дочь



28 лютого минає рік, як нема з нами нашої матусі Доли Костянтинівни КОРЄНЧУК


Ми приходим до рідного дому — він похмурий, кімнати сумні, бо немає матусі вже в ньому, тільки фото одне на стіні. Журно світяться вікна веранди, шелестить виноградна лоза, і матусині квітнуть троянди, в пелюстках тих росинка-сльоза.


Дочка



Як швидко плине час…


5 березня — 10 років з дня смерті Якова Григоровича НЕЧИПОРУКА


Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Нехай сьогодні всі, хто знав тебе, ще раз згадають. Царство тобі Небесне і вічний спокій.


Сумуючі сестра, брат, племінник з сім’єю



Ще жити багато на думці було,

і може прожив би, та сонце зайшло…


7 березня — 3 роки світлої пам’яті нашого дорогого, коханого, незабутнього Петра Олексійовича ПРОХОРА


А життя все летить, забирає літа, ти у серці лишивсь, мов зоря золота… Всі, хто знав і пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне тобі, наш ріднесенький, та вічний спокій.


Вічно сумуючі дружина, діти, теща, всі рідні



3 марта — 40 дней светлой памяти Николая Степановича КОВАЛЬЧУКА


Склонившись, стоим над твоею могилой. Горячей слезой поливая цветы. Не хочется верить, что в этой могиле находишься ты.


Скорбящие жена, дети, внуки, семьи Ковтонюк, Лукониных