79 22-11-2013
Артем терміново «визвав» Богдана до себе додому. Мовляв, давно не бачилися, час невпинно летить. Треба зустрітися, поговорити, дитинство-юність згадати.Богдан на пропозицію друзяки дитинства залюбки погодився. Примчав наступного дня.— Молодець, Богданчику! — обіймав приятеля Артем і міцно тиснув руку.Богдан ледь вирвав свою з цупкої правиці колишнь