390 22-01-2010
Петро Олексійович, заходячи до під’їзду, знову помітив Марину з тим поганцем. Вони сиділи на лавці дитячого майданчика. Той нікчема тримав в обіймах його дочку і цілував. Марина не пручалася, хихотіла.
Зціпивши зуби, Петро Олексійович, спересердя грюкнувши дверима, ступив на сходинки.
Коли повернулася дочка, він влаштував їй натруску.
— Марино!
